Європейський комітет із соціальних прав (ЄКСП) знову став на бік профспілки CC OO

Європейський комітет із соціальних прав (ЄКСП) знову став на бік профспілки CC OO у її скарзі проти іспанської системи компенсацій за безпідставне звільнення, як повідомляють джерела, знайомі з рішенням. Орган Ради Європи встановив, що Іспанія порушує пункт b) статті 24 Європейської соціальної хартії, який гарантує «право звільнених без поважних причин працівників на адекватну компенсацію або інше належне відшкодування».

Таким чином, орган Ради Європи повторює тлумачення, яке він уже дав у березні минулого року щодо скарги профспілки UGT, а раніше – щодо інших країн у подібній ситуації: іспанська система, що розраховує компенсацію за днями — максимум 33 дні за рік роботи з лімітом у 24 місячні зарплати — не завжди справедливо компенсує збитки звільненим без причини, особливо якщо трудові відносини були нетривалими. Це рішення посилює тиск на уряд з вимогою реформувати систему (як обіцяло Міністерство праці та відкидає Міністерство економіки). Ця зміна була зафіксована у програмі уряду PSOE та Sumar, на ній наполягають профспілки, і про неї навіть чути не хочуть роботодавці.

Скарга CC OO, подана в листопаді 2022 року, стала можливою завдяки ратифікації Іспанією Європейської соціальної хартії у 2021 році. Профспілки тоді помітили, що положення цього документа щодо компенсацій за звільнення не відповідають чинному іспанському законодавству, і вирішили діяти. Після ратифікації деякі судді самостійно дійшли подібних висновків, призначаючи додаткові компенсації з урахуванням обставин звільненого працівника. Наприкінці 2024 року Верховний суд дещо знеохотив такий підхід, вказавши, що іспанське законодавство не передбачає таких компенсацій, але залишив двері відчиненими: він підкреслив, що у своєму рішенні не враховував ратифікацію Хартії. Юридичні джерела зазначають, що очікується нове рішення, яке таки візьме її до уваги, але не уточнюють, коли саме.

Згідно з наявною інформацією, деталі цього нового рішення наразі не розголошуються через ембарго. Сторони не мають права розкривати його зміст. Іспанський уряд має дозволити публікацію через Комітет міністрів Ради Європи, але якщо він цього не зробить (як це було з рішенням щодо UGT), мине ще кілька місяців, перш ніж CC OO зможе детально розповісти про рішення.

«Незалежно від поточного рішення ЄКСП, яке є конфіденційним, різні вже відомі висновки Комітету з цього ж питання вказували на серйозні порушення нашого законодавства. Вони свідчать про необхідність розпочати етап діалогу та переговорів у рамках соціального діалогу для приведення системи захисту працівників від звільнення у відповідність до вимог Європейської соціальної хартії, тобто до міжнародних норм, визнаних нашою країною і, отже, обов'язкових», — зазначають джерела в CC OO.

Уряд не зобов'язаний змінювати законодавство через це рішення Ради Європи, але профспілки наголошують, що він ризикує поринути у вир правової невизначеності щодо звільнень, враховуючи ратифікацію Іспанією Європейської соціальної хартії.

Що вимагає CC OO?

У своїй скарзі профспілка на чолі з Унаї Сордо стверджує, що Іспанія порушує статтю 24 Хартії, оскільки система звільнення встановлює «законодавчо визначену систему розрахунку, яка не дозволяє модулювати передбачену законом або фіксовану компенсацію для відображення повної завданої шкоди, а також не гарантує її стримувального ефекту». За даними джерел, знайомих з рішенням, ЄКСП погоджується з таким тлумаченням і підкреслює, що Іспанія не дотримується Європейської соціальної хартії.

Профспілка детально пояснює, чому вважає, що Іспанія порушує цей договір. Починаючи з «неможливості для суду ухвалити рішення про поновлення на роботі у разі безпідставного звільнення» і посилаючись на практику ЄКСП: ще у 2014 році він визнав фінське законодавство, зі схожими підставами, несумісним із Хартією. У скарзі цитуються й інші рішення, що підтверджують позицію профспілки, зокрема щодо італійської та французької систем.

Крім того, CC OO вважає, що Іспанія порушує Хартію через «відсутність відшкодування фінансових збитків, завданих втратою роботи без поважних причин, під час розгляду справи». ЄКСП вже торкався цього питання (практична ліквідація зарплати за час розгляду справи у 2012 році) у рішенні щодо UGT: він зазначив, що відсутність цих тимчасових виплат зменшує компенсаційну ефективність відшкодування. Ще одна причина, на думку CC OO, — «відсутність відшкодування шкоди, завданої через ситуацію систематичного зловживання шахрайським використанням тимчасових контрактів», особливо в державних установах.

CC OO також вважає, що Іспанія порушує статтю 24.b через «відсутність в іспанському законодавстві мінімальної компенсації, яка б мала стримувальну або відновлювальну функцію щодо осіб з невеликим стажем роботи або низьким рівнем заробітної плати», а також, наполягає профспілка, через «відсутність належного заходу захисту від звільнення, пов'язаного зі здійсненням прав, встановлених у Хартії». Усі ці питання є предметом гострих юридичних дебатів, щодо яких думка ЄКСП стане відома після оприлюднення рішення.

Додаткова компенсація

Аналогічно, CC OO вважає, що Іспанія не поважає Хартію через «законодавчу неможливість вимагати відшкодування додаткових збитків, окрім тих, що компенсуються встановленою законом сумою компенсації за безпідставне звільнення». Це максимум 33 дні за рік роботи з лімітом у 24 місячні зарплати. При тривалих трудових відносинах це часто призводить до значних виплат, але при коротких — до мізерних компенсацій. Середня компенсація в Іспанії у 2023 році (останні доступні дані) становила 7 446 євро, з дуже помітними відмінностями за віком: серед звільнених у віці 20-24 років (які зазвичай мають менший стаж) вона становила 886 євро, порівняно з 16 784 євро для осіб старше 55 років. І незалежно від суми, яка залежить від стажу, це цифра, яку роботодавець може передбачити, що практика ЄКСП засуджує у випадках несправедливих звільнень.

Декілька іспанських судів останніми роками призначали додаткові компенсації, спираючись на ратифікацію Іспанією Європейської соціальної хартії. Цей шлях, який збільшував компенсацію в дуже конкретних випадках (першим був випадок жінки, звільненої перед пандемією), був перекритий у грудні 2024 року після відповідного рішення Верховного суду. Однак профспілки наголошують, що сама Генеральна рада судової влади визнає, що в цьому рішенні не враховувалася ратифікація Європейської соціальної хартії «через дату звільнення, що розглядалося», тому вони вважають, що судові дебати залишаються відкритими.

Ана Гомес, президент Національної асоціації юристів з трудового права, вважає, що рішення вищого суду стало «значним гальмом для практики призначення додаткових компенсацій у випадках безпідставного звільнення». Але водночас вона підкреслює, що «дебати не повністю закриті». «У цьому конкретному випадку Верховний суд не аналізував вплив статті 24, оскільки Хартія не була чинною в Іспанії на дату звільнення, що стало підставою для апеляції. Вона вже ратифікована Іспанією, що означає, що в майбутньому інші суди можуть використовувати її для обґрунтування призначення додаткових компенсацій», — зауважує Гомес.

ЄКСП вимагає змін

Рада Європи вже вказувала, що Іспанія не дотримується Хартії у відповідь на скаргу UGT, але пішла далі в листопаді 2024 року. Комітет міністрів Ради Європи наприкінці листопада схвалив рекомендацію Іспанії «переглянути та змінити відповідне законодавство» з метою «забезпечити, щоб компенсація, що надається у випадках незаконного звільнення, та будь-яка шкала, що використовується для її розрахунку, враховували реальну шкоду, завдану жертвам, та індивідуальні обставини їхньої справи». Тобто, він не лише вказує на порушення, а й вимагає законодавчих змін.

PSOE та Sumar у своїй передвиборчій програмі щодо звільнення заявляли наступне: «Встановити гарантії для працівників від звільнення, дотримуючись Європейської соціальної хартії та посилюючи причинність у випадках припинення трудових відносин». І інституція, відповідальна за тлумачення Хартії, ЄКСП, вже висловила свою думку з цього приводу, як нагадав державний секретар з питань праці Хоакін Перес Рей в нещодавньому інтерв'ю: «Те, що звільнення в Іспанії не відповідає Європейській соціальній хартії, — це не думка. Це незаперечне твердження Європейського комітету із соціальних прав та Комітету міністрів Ради Європи. Це не питання того, чи згодні ми, це питання виконання наших міжнародних зобов'язань».

Міністерство праці наполягає на цій позиції, тому й оголосило в червні минулого року про початок діалогу з соціальними партнерами. «Коли в урядовій програмі було сказано, що Іспанія дотримуватиметься Європейської соціальної хартії у питаннях звільнення, очевидно, всі розуміли, що ми маємо на увазі саме той сценарій, який щойно склався», — сказав Перес Рей. Міністерство економіки, зі свого боку, має інше тлумачення і вважає, що Іспанія вже дотримується Європейської соціальної хартії. До сумнівів соціалістів додається ймовірний спротив змінам з боку правих партій, що підтримують уряд, таких як PNV та Junts.

Роботодавці, на відміну від профспілок, не хочуть відкривати цю «скриньку Пандори», яка залишилася поза периметром трудової реформи. В інтерв'ю в липні 2024 року президент CEOE Антоніо Гараменді применшив значення рішень ЄКСП: «Комітет є консультативним, і багато консультативних висновків не беруться до уваги». Він також підкреслив, що інші країни, на які ЄКСП вказував з подібних причин, не реформували свої системи компенсацій. На питання про можливу правову невизначеність він не відповів.