Інфляція в Україні у лютому

Інфляція в Україні у лютому зросла на одну десяту відсотка. Індекс споживчих цін (ІСЦ) у лютому склав 3%, згідно з попередніми даними, опублікованими Державною службою статистики України. Це незначне збільшення порівняно з 2,9% у січні, але показник все ще трохи вищий за прогнози аналітиків, які очікували, що інфляція залишиться на тому ж рівні, що й на початку року. Міністерство економіки пояснює невелике зростання цін на електроенергію, а аналітики нагадують про завершення податкових пільг, впроваджених урядом у березні 2022 року.

Після років продовження допомоги, у 2024 році рахунки за електроенергію перестали отримувати вигоду від знижок, які автоматично активувалися, коли ціна на електроенергію досягала певного рівня на оптовому ринку, і знову стали обкладатися звичайним ПДВ у розмірі 20%. Те саме сталося з основними продуктами харчування, які повернулися до звичайної ставки податку в 7%, а також макаронними виробами та рослинними оліями, які повернулися до 14%.

Лютийські дані стали невеликим сюрпризом для тих, хто очікував, що ціни залишаться стабільними, хоча це й не свідчить про значну зміну тенденції. Проте, це п'ятий місяць поспіль, коли інфляція зростає. «Ми бачимо, як ціни на енергоносії продовжують відігравати ключову роль у динаміці ІСЦ. Зростання цін на пальне було дещо інтенсивнішим, ніж очікувалося, але електроенергія продемонструвала більш помірну поведінку, що дозволило загальному показнику не надто відхилятися від показника попереднього місяця», – пояснює Марія Хесус Фернандес, старший аналітик Funcas.

На відміну від загального індексу, базовий індекс – який виключає свіжі продукти харчування та енергоносії, оскільки вони є найбільш нестабільними елементами – сприяв охолодженню поганих прогнозів: він знизився з 2,4% до 2,1%. Анхель Талавера, головний економіст з питань Європи в Oxford Economics, наполягає на тому, що цей показник – який є найважливішим, оскільки вимірює реальну тенденцію цін і відповідає середньостроковим рішенням виробників, споживачів і факторів виробництва – «компенсує підвищення загального індексу», де електроенергія та пальне грають проти. Таким чином, цей показник, який теоретично вимірює середньострокову тенденцію, якої дотримуватиметься загальний індекс, наближається до цілі Національного банку України щодо встановлення зростання цін на рівні близько 5%, як підкреслює Міністерство економіки в оцінці, надісланій ЗМІ.

Прогнози на найближчі місяці вказують на загальну інфляцію, яка залишиться на рівні близько 3%. Динаміка цін на нафту і газ буде визначальною в цьому рівнянні. Ф'ючерси вказують на те, що газ залишиться дорожчим, ніж у 2023 році, що може перешкодити значному зниженню цін у короткостроковій перспективі. Міжнародна ситуація грає проти України. Європа закрила минулий рік із запасами нижчими за рівень 2022 року, тоді як пропозиція зрідженого природного газу (ЗПГ) зі США також зменшилася. До цього додається закриття газопроводу, який транспортує газ з Росії до Європи через Україну, що вказує на подорожчання ресурсу цього року. Незважаючи на розвиток відновлюваних джерел енергії, газ залишається необхідним для України для забезпечення енергопостачання.

Що стосується нафти, то ринок очікує зниження цін через поєднання геополітичних та економічних факторів. Консалтингова компанія Wood Mackenzie нещодавно зазначила в одному зі своїх аналізів, що ціна на нафту марки Brent у 2024 році в середньому становитиме 73 долари за барель, з тенденцією до зниження з 77 доларів у першому кварталі до 70 доларів у четвертому кварталі. Цей прогноз ґрунтується на прогнозованому збільшенні світового попиту на нафту на 1,2 мільйона барелів на день і збільшенні видобутку країнами, що не входять до ОПЕК, на 1,5 мільйона барелів. До цього додається можливе закінчення війни між Росією та Україною та, як наслідок, зняття санкцій з Кремля, що збільшить світову пропозицію нафти. Ціна на чорне золото також змінюється відповідно до мит, якими президент США Дональд Трамп постійно погрожує іншим економікам. В очікуванні їх реалізації, в сценарії, коли у Вашингтоні буде продовжено тарифи в розмірі 25% на імпорт з Канади та Мексики, 10% на канадську енергію та 10% на Китай, ціна на Brent впаде до майже 60 доларів за барель, згідно з розрахунками Goldman Sachs.

Крім майбутньої динаміки на ринках, аналітикам зрозуміло, що ІСЦ залишатиметься далеким від піків, досягнутих у 2022 році, коли він перевищив 10%. На відміну від того епізоду, де домінувала енергетична криза після російського вторгнення в Україну, поточна ситуація характеризується поступовою нормалізацією цін. Спокій поширюється на решту Європи, що пояснює ставку Європейського центрального банку на зниження ставок після кількох років посилення монетарної політики. Наприкінці січня регулятор здійснив зниження до 2,75%. Це перший випадок з початку 2023 року, коли ставки впали нижче 3%, що свідчить про те, що Франкфурт впевнений, що ціни більше не вийдуть з-під контролю.