За офіційною статистикою Національного інституту статистики Іспанії, середня номінальна річна зарплата (без урахування інфляції) зростає в країні з 2021 року, коли почалося відновлення після пандемії.

Згідно з останнім звітом Monitor Adecco, який базується на даних INE, середні зарплати зростають протягом 15 кварталів поспіль. Очікується, що на кінець 2024 року середній показник становитиме 1987 євро на місяць, що на 3,8% більше, ніж роком раніше.

Попри позитивну тенденцію зростання зарплат, це не завжди означає збільшення купівельної спроможності працівників. Для цього необхідно порівняти зростання зарплат із ростом цін за той самий період.

Аналіз, проведений відділом досліджень міжнародної компанії з управління персоналом, показує, що після двох років зниження, середня зарплата в Іспанії збільшила купівельну спроможність на 2,5 відсоткових пункти в останньому кварталі 2024 року. У грошовому вираженні це означає, що працівник із середньою зарплатою отримував на 578 євро на рік більше наприкінці 2024 року, ніж у 2022 році.

Ця сума є середньою по Іспанії, оскільки територіально прибутки або втрати купівельної спроможності значно різняться. Більшість регіонів продемонстрували позитивні результати різною мірою, але це не стосується Кантабрії та Канарських островів. Працівники цих територій втратили в середньому 72 та 209 євро зі своєї річної зарплати відповідно.

Найкращі показники зафіксовано на Балеарських островах, де зарплата працівників збільшилася на 1351 євро на рік. У Мадриді річне збільшення зарплат склало 1213 євро за проаналізований дворічний період. В обох випадках збільшення купівельної спроможності вдвічі перевищує середній показник по країні. Вище середнього є також п'ять інших регіонів (Мурсія, Естремадура, Наварра, Арагон та Валенсійське співтовариство). Нижче середнього, але з позитивними результатами, знаходяться ще вісім регіонів: Кастилія і Леон (на 556 євро більше); Каталонія (512 євро); Галісія (510 євро); Астурія (500); Ла-Ріоха (463); Кастилія-Ла-Манча (332), Андалусія (198) і Країна Басків (74 євро).

Повертаючись до цифр у номінальному вираженні (без урахування інфляції), зарплати в усіх автономіях знаходяться на максимальних рівнях. Вперше з моменту ведення обліку жоден регіон не має середньої зарплати нижче 1600 євро на місяць, що є медіанною зарплатою в Іспанії. І чотири регіони мають середню зарплату, що перевищує середній показник по країні в 1987 євро: Співтовариство Мадрид залишається на першому місці з 2364 євро на місяць (після збільшення на 4,1% у річному обчисленні наприкінці 2024 року); далі йдуть Країна Басків з 2248 євро на місяць (після зростання на 2,7% минулого року); Наварра (2154 євро і зростання на 3,4%) і Каталонія з 2120 євро на місяць (на 3,4% більше).

У відсотковому відношенні, найбільше зростання зарплат спостерігається в Естремадурі (де найнижча середня зарплата в країні - 1641 євро на місяць), з прогресом у 7,4% наприкінці минулого року. Друге місце посіли Балеарські острови (на 5,5% більше), а третє - Мурсія (5,4%). У всіх трьох випадках значна кількість працівників з мінімальною зарплатою (яка минулого року зросла на 5%) у сільському господарстві або готельному бізнесі, ймовірно, призвела до підвищення середніх зарплат у цих регіонах. Навпаки, найменше зростання зарплат спостерігається в Ла-Ріосі, Країні Басків, Кастилії-Ла-Манчі, Кантабрії та Андалусії, де зростання нижче 3%.

Директор Adecco Group Institute, Хав'єр Бласко, зазначив, що «купівельна спроможність середньої іспанської зарплати все ще на 7,9% нижча за найвищу купівельну спроможність в історичній серії, яка була зафіксована в 2009 році». Тоді зарплати все ще відчували інерцію бульбашки нерухомості, а компанії реагували на кризу, спричинену її вибухом, звільненнями, а не коригуванням зарплат.

Тринадцяте видання піврічного звіту Monitor Adecco de Oportunidades y Satisfacción en el Empleo досліджує ступінь задоволеності іспанських працівників, а також можливості працевлаштування на ринку праці. Зокрема, він охоплює п'ять основних сфер: винагороду (деталі якої були оприлюднені в середу); безпеку праці; можливості працевлаштування та професійного розвитку; баланс між робочим і особистим життям; і трудові конфлікти.

У будь-якому випадку, п'ять розділів поділені на 16 підкатегорій для складання списку з оцінками від 1 до 10, залежно від найкращих умов праці. Результати цього видання показують, що Співтовариство Мадрид (7,2 бала з 10); Каталонія (6,9 бала) і Валенсійське співтовариство (6,4 бала) є автономними співтовариствами, які мають найкращі умови праці в Іспанії. І вони також є єдиними, хто перевищує середній національний бал у 6,3 бала. У хвості рейтингу знаходяться, навпаки, Кастилія-Ла-Манча (5,3 бала); Астурія (5,2 бала) і Канарські острови, які є єдиним регіоном, який не досяг прохідного балу з 4,2 бала.