Декількома словами
П'єса «Марі Червона» відроджує історію жінки, яка бореться за свої ідеали у в'язниці, демонструючи силу фемінізму та солідарності. Постановка досліджує теми революційного ідеалізму, кохання, упереджень та справедливості, використовуючи сучасні інтерпретації та музичні елементи для посилення емоційного впливу.

Національний театр Каталонії (TNC) вирішив відродити «Марі Червона»
Національний театр Каталонії (TNC) вирішив відродити «Марі Червона» – п'єсу каталонської письменниці та журналістки Рози Марії Аркімбау (1909-1992), прем'єра якої відбулася 87 років тому в Каталонському театрі комедії, нині Poliorama. П'єса, написана у 1938 році, відтворює через діалоги восьми головних персонажів повсякденне життя групи ув'язнених. Одна з них, Марі Червона, ув'язнена за напад на поліцейського під час демонстрації, намагається змінити менталітет інших в'язнів завдяки своїй відданості соціальній боротьбі та фемінізму. «Ми віримо в цю виставу, тому що вона говорить про можливість змінити життя, коли ти у щось сильно віриш», – заявила Карме Портачелі, художня керівниця TNC, під час презентації п'єси.
В оригінальному тексті п'єси персонаж Марі Червона представляє феміністичний ідеал, який вступає в конфлікт з іншими жінками у в'язниці, які діють «з нутрощів», як зазначила Естер Вільямор Баліарда, режисерка постановки, під час презентації нової вистави. Незважаючи на життєвий досвід і спосіб мислення, які розділяють головну героїню п'єси з іншими жінками, набагато менш ідеалістичними, ніж Марі, також є моменти, коли всі вони демонструють непохитну солідарність. «Ми сваримось, але бувають моменти, коли ми всі об'єднуємось», – пояснила режисерка. Окрім повторюваної теми революційного ідеалізму, п'єса торкається й інших проблем, таких як кохання, упередження чи справедливість. «Певною мірою, усі її статті представляють її як жінку-бійця, яка випередила свій час і вірила, що фемінізм є дуже важливою зброєю», – додала Вільямор, маючи на увазі Аркімбау.
Незважаючи на сучасність діалогів в оригінальній п'єсі, деякі з яких могли бути написані в епоху фемінізму Me Too, режисерка дозволила собі змінити оригінальний текст. «Є феміністичні погляди, які ми не можемо залишити як є, ми багато чого змінили, ми втрутилися, але з бажанням відродити оригінал», – пояснила Вільямор. «Є сценічні пропозиції та театральні ігри, які ми посилили, і речі, які ми вигадали, ми хотіли посилити світ в'язниці та материнства», – додав Карлес Мальол, драматург п'єси.
Два елементи «сценічного хуліганства», за словами самої режисерки, були музика та танці. Вільямор пояснила, що для постановки п'єси вона працювала з аранжувальником, який поклав на музику колискові Аркімбау для відтворення на сцені. «Ми хотіли надати значення всім жінкам з місця, яке не є головою, ми намагалися перенести це в нутрощі, у загальну мову, яка не потребує перекладу, рух дав нам це», – запевнила Вільямор, маючи на увазі конкретні моменти у п'єсі, де є танці та музика. «Це не мюзикл, але там є танці», – уточнила режисерка. Ще одним елементом, доданим Вільямор, є персонаж вагітної жінки.
У ролях Карлота Олсіна в ролі Марі, Борха Еспіноза в ролі Жака Дюбуа, Тай Фаті, Оріол Гінарт, Мерітчель Уертас, Антонія Жауме, Жорді Лловет, Альба Монтаньйо, Мартіна Роура та Мерсе Аранья. Вистава триватиме до 6 квітня. Крім того, презентацію п'єси доповнять бесіда Берната Реера та Жуліа Гійамона, фахівців з творчості Аркімбау на каталонській сцені, та колоквіум дослідниці Марти Марін-Доміне.