Памела Ла Роса народила донечку дев'ять днів тому, у середу, 26 березня. Вона бачила її того дня, наступного і ще наступного. «І більше я її не бачила», — каже вона цього четверга ввечері. Понад годину вона розповідає хронологію подій, що призвели до моменту, коли влада Мадридської спільноти «забрала» дівчинку. Їй 22 роки, і вона приїхала до Іспанії з Перу чотири місяці тому.
Шкільні подорожі, перебування за кордоном, обміни, літні програми… дедалі більше молоді здобуває знання поза межами рідної країни, у середовищі, що обіцяє розширити світогляд, покращити мову та виховати самостійність.
Історія Цутому Ямагучі — це свідчення неймовірної жаги до життя. Він став одним із небагатьох, хто дивом вижив після атомного бомбардування Хіросіми 6 серпня 1945 року. Та доля приготувала йому ще одне випробування: повернувшись через три дні до Нагасакі, до рідних, він пережив і друге бомбардування, здійснене Сполученими Штатами. Неймовірне везіння. Ямагучі прожив довге життя і помер лише у січні 2010 року, у віці понад 90 років.
Іспанська письменниця Ана Альколеа (Сарагоса, 63 роки) поспілкувалася з журналістами з нагоди Міжнародного дня дитячої книги, який відзначається щороку 2 квітня з 1967 року, в пам'ять про народження данського дитячого письменника Ганса Крістіана Андерсена.
Днями в телефоні з’явилося моє фото кількарічної давнини – не таке вже й старе, насправді. Та я себе не впізнав. Звісно, то був я, але те, що я побачив, дивлячись на себе, – це обличчя моєї матері. Здивувався, наскільки сильно я став на неї схожий.
Переважна більшість дітей старше 10 років у західних країнах мають мобільний телефон, що надає їм доступ до Інтернету будь-коли та будь-де. Це призводить до того, що через величезну кількість сповіщень, які ми отримуємо на свої смартфони, наша увага страждає. Дослідження показують тривожну статистику використання гаджетів.
«Іспанія не для слабких». Такого висновку дійшла Тріана, 40-річна розлучена нікарагуанка, яка приїхала до Севільї у 2022 році, щоб спробувати запропонувати краще майбутнє своїм двом дітям, яким зараз 12 та 16 років. Її твердження має сенс не лише тому, що за цей час вона не змогла знайти стабільної роботи. Або тому, що їй доводилося перебиватися нестабільними, часто неофіційними заробітками, яких ледве вистачає на оплату оренди житла за 300 євро, яке вона ділить зі своїм колишнім партнером, та на витрати на дітей, один з яких має неврологічне захворювання.
Часто, замість того, щоб зупинитися та вислухати того, хто цього потребує, ми вдаємо із себе радників, які мають хист знаходити магічні рішення, що, насправді, рідко бувають корисними. Французька філософ Сімона Вейль казала: «Увага — це найрідкісніша й найчистіша форма щедрості». Але ми живемо в епоху порад, порадників, коучів, тих, хто, часто не розуміючи, що відбувається в голові людини, дають поради в Instagram або TikTok на будь-яку тему.
Прихильники вважають їх віхою у досягненні рівних можливостей, противники — нав'язуванням, що не відповідає реаліям усіх сімей. Рівні та непередавані відпустки по догляду за дитиною, які зрівнюють відпустки для матері та батька до 16 тижнів, продовжують викликати гарячі дебати в Іспанії.
Світ, почуття та повсякденне життя двох матерів і двох шестирічних дітей у Перу зазнали кардинальних змін: суд встановив, що їх помилково переплутали при народженні в державній лікарні міста Хаен, і цієї середи ухвалив рішення повернути їх справжнім родинам.
«Не можу викинути з голови спогади про сина, який пішов», — журиться одна з матерів. «Один не хоче йти, а інший не хоче залишатися», — каже інша.