Нічого не видно крізь туман війни, навіть коли вона лише тарифна. Розмиваються й ті війни, що не метафоричні, де падають не біржові котирування, а бомби, і втрачається не багатство, а людські життя – жменями. Саме тоді, коли Дональд Трамп розпочинає свій небезпечний протекціоністський аукціон, здається, ніби території, де страждають і гинуть від вогню зброї, раптом виявилися відрізаними від світу.
Руйнівний потенціал глобальної тарифної війни Дональда Трампа став очевидним цього тижня через обвал ринків. Дивує легковажність, відсутність розважливості та аргументів, з якими Білий дім розв’язав наступ, що має всі ознаки заподіяння найсерйознішої шкоди у світовому масштабі, і перш за все – самій країні, яка його розпочала. Знайти раціональну логіку в такій безглуздості складно, що, своєю чергою, ускладнює розробку ефективної відповіді. Вона вимагає бачення, що виходить за межі суто комерційних інтересів.
Протекціоністський наступ, розпочатий Дональдом Трампом цієї середи, перевершив майже всі очікування. Президент Сполучених Штатів звів безпрецедентний за майже століття тарифний мур. Торговельна війна, оголошена республіканцем проти всього світу, означає підвищення середніх мит на імпорт для першої економіки світу до рівня понад 20%, що є максимумом з часів Великої депресії.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп у середу звів тарифну стіну змінної висоти перед світом, оголосивши повномасштабну торговельну війну, яка загрожує спровокувати глобальну економічну кризу. Трамп вирішив поєднати універсальний мінімальний тариф у розмірі 10%, що застосовується загалом, з вищими ставками для переважної більшості своїх основних торговельних партнерів.
Канада дивом уникла нової хвилі 10% мит на імпорт, якими Сполучені Штати вирішили обкласти десятки торгових партнерів. Для північного сусіда та Мексики, після тижнів напружених переговорів, погроз та спроб заспокоїти ситуацію, продовжує діяти угода про вільну торгівлю (T-MEC), що зв'язує три країни. Це стало ковтком свіжого повітря на тлі загострення торговельних суперечок.
Історія світової економіки зробила крутий віраж цієї середи біля Рожевого саду Білого дому, поруч з Овальним кабінетом. Президент Сполучених Штатів, Дональд Трамп, прагнув надати особливої урочистості оголошенню нових мит, назвавши цей день третім «Днем звільнення» за останні місяці. У похмурий день Трамп нагнав ще більше темних хмар на економічний горизонт, запровадивши найвищі мита за останнє століття.
Однією з ознак нашого часу є центральне місце ідеї, згідно з якою законно компенсувати одну несправедливість іншою несправедливістю. Щоб уникнути плутанини: новою є не сама ідея, а її панівне, часом беззаперечне, місце в публічній сфері. Щоб уникнути ще більшої плутанини: ідея майже ніколи не формулюється явно. Але вона присутня у фактах.
Після тривалого біполярного періоду часів Холодної війни та суттєво однополярного після падіння Берлінської стіни, світ зараз рухається до багатополярного порядку. Тенденція не нова, але адміністрація Дональда Трампа прискорює її брутальним та хаотичним способом, сприяючи одночасно формуванню різних полюсів влади у змаганні та руйнуванню норм та інституцій, які могли б підтримувати відносини в упорядкованому руслі.
Руйнування Північноатлантичного альянсу вже почалося. Це ще не є явною метою Дональда Трампа, але є наслідком його поведінки. Протягом двох місяців він недвозначно намагався порушити основоположні принципи організації.
