Фундація прикладних економічних досліджень (Fedea) вважає урядову оцінку стану пенсійної системи надто «оптимістичною». Анхель де ла Фуенте, виконавчий директор Fedea, опублікував аналіз щодо застосування захисного механізму Міжгенераційного механізму справедливості (MEI).

Це сталося через тиждень після того, як Незалежне управління з фіскальної відповідальності (Airef) оприлюднило свій перший звіт після реформи системи. Хоча Airef вказало, що коригування не потрібне, воно також попередило про погіршення стійкості: витрати зростуть на 3,4 пункту ВВП до 2050 року, що на чотири десятих більше, ніж прогнозувалося три роки тому.

Де ла Фуенте погоджується з Airef щодо «обґрунтованих сумнівів стосовно фінансового стану пенсійної системи» та висловлює заперечення проти «способу застосування заключного положення MEI». Йдеться про автоматичне коригування, якого вимагав Брюссель для схвалення реформи, і активація якого залежить від звіту Airef.

Цей інструмент активується, якщо середні прогнозовані витрати на державні пенсії перевищать суму 15% ВВП та надлишкові доходи понад 1,7% ВВП, отримані від нових заходів щодо доходів (середні показники за період 2022-2050 рр.).

Хоча перевірка Airef дозволила уникнути активації механізму коригування, Fedea заперечує проти методології прогнозів: «Застосована процедура є некоректною, оскільки дозволяє включати додаткові доходи від державних трансфертів, не призначених для нестрахових виплат». Також вказується на потенційно надмірний оптимізм у корекції прогнозів ВВП та «дуже сумнівну» умову стійкості, яка ігнорує динаміку доходів системи.

Представники системи соціального забезпечення часто заперечують, стверджуючи, що й інші країни фінансують свої пенсійні системи за рахунок трансфертів, а не лише внесків. Міністр Ельма Саіз після публікації звіту Airef заявила: «Основний діагноз – додаткові заходи не потрібні, стійкість сьогодні гарантована... ми дивимося в майбутнє з оптимізмом».

Проте Де ла Фуенте вважає: «Технічно і ледь-ледь пенсійна система успішно пройшла перший іспит... але це аж ніяк не гарантує її стійкості, яка демонструє явні ознаки зростаючого фінансового стресу».

Fedea особливо критикує «невибіркове включення збільшення державних трансфертів, не призначених для фінансування нестрахових виплат, до додаткових доходів, пов'язаних з реформою». На думку Де ла Фуенте, це «може спотворити умову стійкості», штучно перекладаючи дефіцит пенсійної системи на рахунки центральної адміністрації.

Він підкреслює, що «умова стійкості», за розрахунками Airef, виконується лише з перевагою в одну десяту відсотка ВВП.

Джерела в системі соціального забезпечення вважають оцінки Airef щодо деяких заходів зі збору коштів (наприклад, система внесків самозайнятих) надто обережними, очікуючи набагато вищих результатів.

«Насамкінець, процедура оцінки стійкості... є дуже спірною», – підсумовує Де ла Фуенте, додаючи, що хоча реальні дані щодо ВВП та пенсійних витрат мають враховуватися, незрозуміло, чи має це автоматично оновлювати майбутні прогнози, особливо у запропонований спосіб.