Декількома словами
Відносини між Францією та Алжиром різко погіршилися через вислання французьких дипломатів. Цей крок є відповіддю Алжиру на дії Франції, і обидві країни стоять на порозі дипломатичної кризи. Ситуація залишається напруженою і потребує подальшого спостереження.

Складні відносини між Францією та Алжиром, її колишньою колонією, досягли піку напруження після вислання 12 співробітників французького посольства в Алжирі, яким дали 24 години на те, щоб покинути територію. Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, який тиждень тому відвідав північноафриканську країну, щоб спробувати зменшити ескалацію останніх місяців, спричинену насамперед міграційною темою.
Міністр попередив, що якщо не буде виправлення, Париж відповість. Барро пояснив, що вислання дипломатичного персоналу, яке Алжир не підтвердив, сталося у відповідь на затримання минулої п’ятниці трьох громадян Алжиру, один з яких є співробітником консульства своєї країни у Франції.
Французька прокуратура звинувачує їх в участі у викраденні інфлюенсера Аміра Бухурса, відомого як Амір DZ і критика режиму, у квітні минулого року в Парижі. Рішення вивезти з Алжиру французьких чиновників «є невиправданим і не має жодного стосунку до арештів цих трьох осіб», – уточнив міністр.
«Якщо рішення залишиться в силі, у нас не буде іншого вибору, окрім як відповісти», – додав він. Міністр юстиції Жеральд Дарманен планував відвідати Алжир найближчими тижнями, щоб відновити зіпсовані двосторонні відносини.
Кризи між Парижем та його колишньою колонією є циклічними, і це нове дипломатичне зіткнення відбувається після тижнів звинувачень з обох сторін, на одному з піків взаємних докорів. Це сягає липня 2024 року, коли президент Еммануель Макрон висловився за суверенітет Марокко в Західній Сахарі, що не сподобалося Алжиру, який підтримує незалежність сахарців, яку захищає Фронт Полісаріо.
У листопаді відбулося затримання франко-алжирського письменника Буалема Сансала, одного з найбільш перекладених французькою мовою, якому минулого року надали громадянство. Його заарештували за заяви в пресі, які уряд Алжиру вважав замахом на його територіальний суверенітет. Два тижні тому його засудили до п’яти років в’язниці, що викликало політичний резонанс і ще більше охолодило відносини.
Найжорсткіша критика пролунала від міністра внутрішніх справ Франції Бруно Ретайо, який звинувачує Алжир у тому, що він не приймає іммігрантів з ордером на вислання, яких Париж їм повертає, і заявив, що уряд країни «хоче принизити французів». Це сталося після теракту два місяці тому у французькому місті Мюлуз, скоєного алжирцем, який перебував у нелегальному становищі, якого Париж намагався вислати до 14 разів і якого Алжир відмовив прийняти.
Після нападу в Мюлузі прем’єр-міністр Франсуа Байру оголосив, що Франція перегляне двосторонні угоди, підписані в 1968 році, після здобуття незалежності Алжиром, з метою контролю міграційних потоків. Ці пакти полегшували встановлення у Франції громадян Алжиру шляхом надання віз.
На тлі зростаючої ескалації та в спробі налагодити дипломатичні відносини Макрон поговорив з президентом Алжиру Абдельмаджидом Теббуном, і Жан-Ноель Барро поїхав до Алжиру, щоб зустрітися зі своїм колегою. Тоді глава МЗС сказав, що обидві країни домовилися перегорнути сторінку, і оголосив, що співпраця між їхніми розвідувальними службами буде відновлена. Перемир’я тривало лише тиждень.