Він відгукується на дзвінки кількох ритуальних бюро Біскайї та представляється «францисканським священником». У залах прощання або каплицях похоронних закладів він проводить обряди прощання з померлими, переважно панахиди та респонсорії. Навіть дає духовні поради родичам, щоб допомогти їм впоратися з горем. І все це — не належачи до ордену францисканців і навіть не будучи священником.

Ця ситуація триває щонайменше з 2020 року в кількох ритуальних бюро Більбао та інших муніципалітетів Біскайї, таких як Португалете (45 000 мешканців) та Лейоа (32 000 мешканців). Фальшивий священник навіть одягається відповідно під час цих релігійних церемоній: в альбу та пряму єпитрахиль — елемент одягу, призначений виключно для священників під час християнської літургії.

Роберто (ім'я змінено), фальшивий священник, уникав публічних заяв, але наполягав на тому, що він є священником спільноти, заснованої Святим Франциском Ассізьким. Це твердження суперечить спростуванню самої релігійної конгрегації, присутньої в Більбао: вона заперечує існування «живого брата» з його справжнім ім'ям у всій церковній провінції, що охоплює Біскайю, Гіпускоа, Алаву, Кантабрію та Бургос.

Одне з причетних ритуальних бюро визнає, що співпрацювало з Роберто «вже давно». Працівник розповів, що його похоронне бюро не вимагає акредитацій для відбору тих, хто проводить будь-які прощання, як цивільні, так і релігійні. Його свідчення телефоном пояснює цю ситуацію тим, що священників, запропонованих Дієцезією Більбао, «недостатньо» для задоволення наявного попиту, або тим, що вони відмовляються проводити обряди поза своїми церквами.

Ця точка зору збігається з тим, що стверджують кілька джерел в Єпископаті. Зазвичай священник не часто приїжджає до ритуальних бюро для проведення прощань. «Вони більше зосереджені на парафіях та щоденних справах, серед яких — похорони, де приймається Святе Причастя», — запевняють вони. Тому ці завдання, під час яких не освячуються Святі Дари, зазвичай виконують диякони та миряни, направлені вікаріатами. У випадку перших церковних фігур, вони мають «представництво, ідентичне представництву священника».

Ці ж джерела визнають, що ця ситуація добре відома в певних колах церкви в Біскайї, і що вони вже передали свої попередження кільком ритуальних бюро, щоб «уникнути шахрайства». Однак похоронні служби продовжували наймати послуги цих фальшивих священників щонайменше до 2024 року.

Фальшиві священники

Для таких завдань відносно легко видати себе за священника. «Купивши єпитрахиль в інтернеті та посібник для прощань, будь-хто з невеликою підготовкою міг би провести типове прощання в ритуальному бюро», де не відбувається освячення хліба. У будь-якому разі, уточнюють в біскайській церковній організації: «Звичайно, дієцезіальні священники підтримують тісні стосунки з похоронними бюро».

Тариф, встановлений Дієцезією Більбао за церемонію, становить 100 євро після підвищення у вересні минулого року та на тлі критики з боку похоронного сектору, що не впливає на зарплату їхніх священників. Іноді деякі священники, що не підпорядковуються дієцезіальному уряду, нібито укладали угоди «про оплату 70 євро, які часто отримували неофіційно».

Цей обман може призвести до скарг від постраждалих родин. «Йдеться про те, що пропонуються християнські прощання, які включають молитви, вівтар та інші релігійні символи, але виявляється, що особа, яка проводить обряд, не є священником», — зазначає юридичний представник Асоціації споживачів та користувачів Країни Басків (EKA/ACUV) Іньякі Веласко.

«Ритуальні бюро продали послугу, яка не відповідає тому, що було узгоджено в замовлених пакетах», — додає він. Цей юрист стверджує, що ця ситуація повинна призвести до повернення сплаченої суми, оскільки те, що отримує клієнт ритуального бюро, «є чимось іншим».

Окрім економічного шахрайства, Веласко наголошує на «моральній шкоді», завданій родинам, які вірили, що церемонію проводить легітимний священник. «Це віруючі люди, чиї релігійні почуття були порушені, що неможливо виправити».

З юридичної точки зору, представник EKA/ACUV вказує, що «фальшивий священник може понести кримінальну відповідальність» за привласнення функцій, які йому не належать. Також він зазначає, що ритуальні бюро, які наймають таких осіб, «діють у неоднозначній ситуації», не перевіряючи, чи справді вони є священниками.

Веласко рекомендує постраждалим звертатися до асоціацій споживачів для подання скарг: «Як і в будь-якій іншій ситуації, слід подати скаргу з усією документацією». У разі відсутності відповіді можна навіть «подати судовий позов».