Грасія Хіменес є ініціаторкою Маніфесту за освіту, що ґрунтується на доказах

Грасія Хіменес (Марасена, Гранада, 47 років) є однією з ініціаторок Маніфесту за освіту, що ґрунтується на доказах. Документ на вісім сторінок, підписаний на даний момент 86 іспанськими дослідниками з різних дисциплін — соціології, економіки, психології, нейронауки, лінгвістики та політології, серед інших — представляє принципи відносно нової течії в Іспанії. Рух, який вимагає, щоб освітні рішення, як від високопосадовців, так і від викладачів у кожному центрі, «враховували інформацію, надану науковими дослідженнями», оскільки, за їхніми словами, освітні цілі повинні ґрунтуватися на «міркуваннях політичного, філософського, правового та етичного характеру»; а при виборі шляхів досягнення цих цілей якісні дослідження можуть «покращити інформаційну базу, яка зважується». Доктор психології, Хіменес є заступником декана з інновацій, досліджень та трансферу на факультеті освіти Університету Гранади та спеціалізується на вивченні дислексії та інших труднощів у навчанні.

Запитання. У чому полягає освіта, що ґрунтується на доказах?

Відповідь. Це досить широке поняття, але його основна мета — збагатити процес прийняття освітніх рішень. Різні складові освітньої спільноти повинні приймати рішення для досягнення цілей, які вже запропоновані. І освіта, що ґрунтується на доказах, має на меті надати їм більше інформації про те, що має широкий науковий консенсус, щоб вони могли зробити це найбільш адекватним чином.

П. Чи рішення, що приймаються в освіті, не враховують цього?

В. На жаль, не все необхідне. Часто інші критерії є пріоритетними, хоча наукові знання включаються все більше і більше.

П. Чи доходять до викладачів висновки освітніх досліджень?

В. Це правда, що викладачі не мають такого ж доступу до цих результатів, як дослідники. Робота тих, хто займається дослідженнями, полягає, звичайно, у тому, щоб просуватися в пізнанні в міру наших можливостей. Але ми також несемо відповідальність, майже обов'язок, сприяти встановленню мостів, щоб наукові знання досягали освітніх контекстів, а дослідження мали соціальний вплив.

П. На відміну від інших галузей, таких як медицина, в освіті досить часто професійний досвід протиставляється висновкам дослідження. Чому?

В. Лише в деяких випадках. Але освіта, що ґрунтується на доказах, не виключає інші види знань. Досвід викладання, очевидно, дуже цінний і чудово доповнюється результатами досліджень. Правда, є деякі дуже вкорінені традиційні практики, які зберігаються без роздумів про їх ефективність. Всі ми так чи інакше є частиною освітньої спільноти, і всі ми були учнями, отримували та спостерігали певні практики, які, якщо ми не ставимо їх під сумнів, щоб перевірити, чи працюють вони, чи є вони позитивними, чи приносять користь, залишаються за інерцією, тому що вони використовувалися все життя.

П. Яке освітнє рішення, засноване на доказах, можна було б прийняти, але досі не прийнято?

В. Я працюю в галузі навчання читанню, де, на щастя, у нас є багато доказів, які дають нам цінну інформацію про те, як потрібно навчати читати. І є аспекти, щодо яких існує великий консенсус, які не завжди застосовуються, хоча вони все більше поширюються. Наприклад, іноді занадто рано зосереджуються на вивченні відповідності між буквою та звуками, не стимулюючи глибоко аспекти, пов'язані з усним мовленням, що є неадекватним.

П. Чому?

В. Спочатку ми повинні стимулювати у них фонологічну свідомість. Здатність бачити, що той мовний потік, який я чую суцільно, складається з менших одиниць, якими можуть бути слово, склад або фонема. У дошкільній освіті зусилля повинні бути спрямовані на те, щоб діти усвідомили ці менші одиниці та адаптувалися до їхнього еволюційного розвитку, поки не настане момент, коли вони зрозуміють, що слово «сонце» складається з трьох дуже маленьких шматочків, які є «с», «о», «н». І звідти подивитися, як ми можемо це представити, як ми можемо це написати і прочитати.

П. Які інші практики зберігаються всупереч доказам?

В. На жаль, є досить багато прикладів. Досі можна побачити навчання для викладачів щодо множинного інтелекту або стилів навчання, хоча ми вже давно знаємо, що вони не мають наукового підґрунтя. Або продовжують застосовувати певні практики з дітьми, які мають труднощі з вимовою «р» або інші невеликі проблеми з фонологічною артикуляцією, незважаючи на те, що докази вже давно показали, що вони неефективні; як класична вправа, що полягає в тому, щоб поставити дитині свічку і сказати їй дути сильно, а потім слабко. Або щоб вона дула через соломинку в склянку з водою, або в повітряну кульку…. З 90-х років або навіть раніше є дослідження, які довели їх неефективність.

П. У маніфесті застерігається, що є речі, які представляються як освіта, що ґрунтується на доказах, але такими не є. Наприклад?

В. Є багато хибних уявлень. Одне з них полягає в тому, що ця течія нав'язує певні методології, не враховуючи досвід викладання та контекст. Наче ми даємо рецепти, які потрібно застосовувати беззаперечно, хоча завжди потрібно враховувати, що дослідження обмежені, що немає відповідей на все, що висновки є попередніми, і що ми повинні продовжувати досліджувати та надавати докази. І ніхто не зайвий. Також дослідження, які проводяться в школі викладачами. Іноді критикують, що ми використовуємо дуже кількісну методологію, яка не враховує якісну; навпаки, усі види якісних і ретельних досліджень вітаються, і, звичайно, досвід і думка викладачів, людей, які будуть це застосовувати.

П. Ваша течія надає особливого значення дослідженням, які дозволяють встановити причинно-наслідкові зв'язки. Але вони також визнають складність зробити це в сфері освіти, в якій бере участь безліч змінних.

В. Кожне дослідження, якщо воно якісне, намагається мати представлення про різні типи учнів і різні контексти. Але тому необхідно мати не одне дослідження, а корпус досліджень. І тому також настільки важливі метааналізи, дослідження, які збирають значну кількість досліджень і роблять загальні висновки, виходячи за рамки особливостей конкретної роботи.

П. Чому ви публікуєте маніфест зараз?

В. У нашій країні ми тільки починаємо, і нам здалося цікавим, щоб з самого початку поняття були чіткими. Коли речі мають більший шлях, зазвичай важче усунути неправильні тлумачення.

Викладачка та заступник декана факультету освіти Гранади, Грасія Хіменес, 11 квітня. Фермін Родрігес (Fermin Rodriguez)