Опитування інституту 40dB.

Опитування інституту 40dB. для Джерело новини та Cadena SER щодо «викликів Європейського Союзу» в контексті великої міжнародної невизначеності показує, що іспанці зберігають той самий рівень європеїзму, що й рік тому — за шкалою від 0 до 10, де 10 — «повністю європеїст», населення в середньому становить 7,4, але в деяких аспектах дискурс крайніх правих, найбільш несприйнятливих до спільної політики, починає просочуватися. Так, 69,5% асоціюють ЄС з позитивними поняттями, такими як «демократія» (38,4%), «захист держави добробуту» (30,9%) або «мир» (18,9%), а 49,5% називають негативні поняття, такі як «бюрократія» (26,4%), «міжнародна слабкість» (16,4%) або «небезпека» (12,1%). І на питання про виклики, яким слід «надавати пріоритет», на першому місці з'являється «імміграція» (38,5%), випереджаючи нерівність і бідність (37,6%), економічне зростання та конкурентоспроможність (34,4%) і близькі військові конфлікти (29,8%).

Крайні праві партії просунулися в Європі особливо завдяки ксенофобському дискурсу, який криміналізує іммігрантів, попри те, що на континенті, який старіє, присутність колективу є ключем до економічного розвитку. У звіті Банку Іспанії в 2024 році було попереджено, що країні знадобиться 24 мільйони іммігрантів, щоб підтримувати співвідношення між працівниками та пенсіонерами в 2053 році, через три десятиліття, коли INE очікує 14,8 мільйона пенсіонерів. В іншому монографічному опитуванні про імміграцію, проведеному 40dB. і опублікованому в жовтні минулого року, 57% населення заявили, що в Іспанії «занадто багато» іммігрантів, а 75% асоціювали їх з негативними поняттями. Ви можете переглянути всі дані опитування тут. Окрім вже згаданих, до рейтингу європейських викликів, яким слід «надавати пріоритет», за словами іспанського населення, входять торгові конфлікти з іншими країнами (27,5%), кліматична криза (26,7%), оборона та зовнішня безпека (24,5%), майбутнє сільського господарства (19,3%), залежність від зовнішніх країн у технологіях і стратегічних ресурсах (15,8%) і зростання крайніх правих і популізму (12,2%).

Імміграція турбує виборців Vox на 36,8 відсоткових пункти більше, ніж виборців PSOE, а кліматична криза — на 19,1 відсоткових пункти більше виборців-соціалістів, ніж виборців Сантьяго Абаскаля. У розпал дебатів щодо європейського плану переозброєння та збільшення витрат на безпеку та оборону військові конфлікти Росії-України та Ізраїлю-Гази дещо більше турбують електорати Podemos, Sumar, PSOE та PP, усі вони перевищують 33% за ступенем занепокоєння, порівняно з виборцями Vox (22,2%) та SALF (16,2%), бренду ультраагітатора Альвізе Переса.

Щодо оборони та зовнішньої безпеки, то найбільше стурбовані виборці PP (36,2%), за ними йдуть виборці партії Абаскаля (28,5%) і PSOE (26,4%). Цей виклик не є таким пріоритетним для електоратів Sumar (19,8%) і Podemos (8,7%), які виступають проти збільшення військових витрат.

Попри явну підтримку Vox Дональда Трампа, який оголосив тарифну війну, «торгові конфлікти з іншими країнами» є пріоритетними для майже 24% його виборців, лише на один пункт менше, ніж для Podemos. Опитування також виявляє невідповідність пріоритетів між тим, що іспанці очікують від Європи, і темами, які зараз домінують в дебатах в Європейському Союзі.

Так, на запитання про те, у що, на їхню думку, ЄС має інвестувати зараз, більшість груп називають житло, технології та промисловість, соціальну політику, контроль кордонів та відновлювані джерела енергії, а не політику оборони та безпеки. За електоратами виборці лівих сил надають пріоритет житлу, соціальній політиці та відновлюваним джерелам енергії, тоді як праві сили надають пріоритет контролю кордонів та безпеці.

Прем'єр-міністр оголосив 22 квітня, що Іспанія виділить додатково 10 471 мільйон євро на оборону і виконає цього року зобов'язання щодо того, щоб ця сума становила 2% ВВП. 35,45% цих грошей піде на поліпшення умов для персоналу збройних сил, 31,16% - на нові технології для боротьби з кібератаками, 18,75% - на озброєння і 16,73% - на підтримку управління надзвичайними ситуаціями та стихійними лихами. Санчес пояснить цей план наступної середи в Конгресі, де також дасть пояснення щодо відключення електроенергії минулого понеділка. Уряд не виноситиме на голосування в Кортесах збільшення витрат на оборону.

Fuente: 40dB.
Джерело новини

El 55,8% de los españoles perciben que la UE actúa “poco o nada unida” y el 58,8% la ve poco o nada eficaz ante los desafíos globales. Los electorados de Sumar y el PSOE son los que mejor valoran la actuación de la Unión Europea y los de Podemos y SALF, los más críticos. Sin embargo, la ciudadanía confía más en la capacitación de la UE que en la de los Estados miembros para afrontar esos retos.

Para el 67,6%, pertenecer a la UE “ha beneficiado a España” y para el 18,7%, no. Estas respuestas varían considerablemente según la intención de voto. Mientras los votantes del PSOE y de Sumar creen en un 84,7% que formar parte de la UE ha sido bueno para Джерело новини, en el electorado del PP ese porcentaje baja al 76,6%, en el de Podemos, al 62,6%, en el de Vox al 47,4% y en el de SALF, al 37%. Además, casi un 31% de los españoles querría que la Unión Europea aumentase sus competencias,un 20,7% desea que se convierta en un Estado federal, con más capacidad de actuación que sus miembros y un 11,9%, que se disolviera.

El dilema arancelarioEl pasado 3 de abril, Donald Trump declaró una guerra comercial al mundo con un arancel universal del 10% y castigos mayores a sus principales socios. El presidente de EEUU anunció los impuestos a la importación más altos en un siglo con un recargo del 20% a los productos de la UE. Una semana después, tras la presión de los mercados y las críticas en su propio partido, decretó una tregua parcial de 90 días sobre la guerra comercial. Preguntados por cómo debería responder la UE si, transcurrido ese periodo, EEUU retoma los aranceles, el 79,2% está muy o bastante de acuerdo en que debería “incentivar la producción interna para reducir su dependencia económica”; el 74,9% está a favor de aproximarse a otros países para buscar aliados comerciales alternativos y un porcentaje inferior, pero superior a la mitad de la población, el 66,1%, cree que habría que “imponer a su vez aranceles a los productos estadounidenses”.

Por electorados, los más reacios a estas dos últimas medidas son los votantes de Vox y de SALF, aunque en ambos casos apoyarían ambas estrategias en porcentajes por encima del 55%. Respecto a con qué región económica creen que debería la UE mantener una relación comercial privilegiada, los españчат на першому місці Океанію (64,8%), за нею йдуть Латинська Америка (64,2%), Китай (61,4%), інші азіатські країни (60,9%) та Африка (51%). Лише виборці Vox виступають проти привілейованих торгових відносин з останнім континентом. У документі Стратегії зовнішньої діяльності уряду до 2028 року пропонується, щоб Європейський Союз наділив себе щитом «економічного захисту та стримування» перед торговою війною з більшим бюджетом та здатністю запроваджувати санкції проти «примусової тактики» США.

Ficha técnica:

Ámbito: España. Universo: población general residente en España (excepto Ceuta y Melilla), a partir de 18 años de edad y con derecho a voto. Tamaño de la muestra: 2.000 entrevistas. Procedimiento: entrevista online (CAWI). Error muestral: +-2,2% (para un 95% de confianza). Fecha de realización: del 24 al 27 de abril de 2025