Хав'єр Мілей змінив історичну позицію Аргентини щодо суверенітету над Мальвінськими островами, визнавши право «мальвінців» — так він назвав мешканців архіпелагу — обирати свою національність. У День ветерана та полеглих у війні, яка 43 роки тому протиставила південноамериканську країну Великій Британії, ультраправий президент вирішив не брати участі в головному вшануванні. Замість того, щоб поїхати на Вогняну Землю, куди вирушила віцепрезидентка Вікторія Вільярруель, яка перебуває з ним у конфлікті, Мілей залишився в Буенос-Айресі та очолив коротку церемонію в оточенні чиновників та значного поліцейського кордону. Прочитана ним промова викликала численні заперечення та була розкритикована за послаблення національних вимог щодо повернення островів.

«Сьогодні ми згадуємо тих героїв, які віддали своє життя за батьківщину. Сьогодні ми вшановуємо їх, підтверджуючи вимогу аргентинського суверенітету над Мальвінськими островами», — такими були перші слова Мілея на площі Сан-Мартін у середу, вихідний день в Аргентині. Але потім його промова змінилася, і він скористався нагодою, щоб виступити за скорочення держави, реабілітувати Збройні Сили та атакувати політичну «касту».

(Примітка: Офіс Президента Аргентини опублікував у соцмережах відео з промовою Хав'єра Мілея на вшануванні героїв Мальвінських островів.)

«Суверенітет — це не те, що держава має багато компаній, чи фінансує кіноіндустрію, чи концерти четвертого сорту, чи подібні речі. Вважати, що чим більша держава, тим більший суверенітет — це концепція, під якою політика намагалася приховати свої брудні справи», — захопився він і розвинув свою ідею: «Щоб Аргентина стала найвільнішою країною світу і знову мала найвищий ВВП на душу населення на планеті, і щоб усі громадяни світу мріяли про аргентинську мрію, — ось що цей уряд розуміє під суверенітетом».

І тоді прозвучала його суперечлива пропозиція, яка доповнює інші жести зближення з Великою Британією: «Якщо йдеться про суверенітет над Мальвінами, ми чітко заявляємо, що найважливіше голосування — це те, яке робиться ногами, і ми прагнемо, щоб мальвінці одного дня вирішили проголосувати ногами за нас», — сказав він. «Тому ми прагнемо стати потугою, настільки, щоб вони вважали за краще бути аргентинцями, щоб для цього не потрібно було використовувати стримування чи переконання», — підкреслив він.

Офіційна позиція південноамериканської країни завжди відкидала право на суверенне самовизначення кельперів — право, яке захищає Велика Британія та самі остров'яни. Дотепер Аргентина аргументувала, що застосування цього права недоречне, оскільки йдеться про населення, імплантоване країною, яка колонізувала частину національної території.

Зміна аргентинської позиції, яка випливає з висловлювань Мілея, викликала численні заперечення. Колишня президентка Крістіна Кіршнер (2007-2015) вважала це «дуже серйозним» і проявом «чіпайського мислення», «прихильника іноземної влади на шкоду інтересам країни, в якій він народився», — зазначила вона у своїх соціальних мережах. «Жоден президент жодного уряду не доходив до такої функціональності з британцями», — зазначив Гільєрмо Кармона, який був секретарем з питань Мальвінських островів, Антарктиди та Південної Атлантики попередньої пероністської адміністрації. «Коли порушується територіальна цілісність, рішення тих, хто окупує територію за наказом колоніальної держави, не враховується», — додав він. Колишній міністр закордонних справ Сантьяго Каф'єро (2019-2023) висловився в тому ж ключі: «Немає самовизначення після окупації та вигнання. Резолюція 1514 Генеральної Асамблеї ООН визначила, що воно не застосовується. Мілей не заперечує цього і завдає шкоди нашому суверенітету, за який боролися наші герої Мальвінських островів».

Головний лідер Громадянського радикального союзу Мартін Лусто запитав: «Хіба Ганді запитував англійців в Індії, чи вони воліють бути індійцями, чи просто вимагав, щоб вони залишили їхню територію? Тепер ми запитуємо представників колоніальної держави, чи вони воліли б бути аргентинцями?». Для сенатора-радикала слова президента є «образою для ветеранів». Від Лівого фронту депутат Габріель Солано назвав Мілея «зрадником батьківщини» і заявив, що його промова «рівнозначна відмові від аргентинського суверенітету над Мальвінськими островами».

Засудження слів Мілея пролунало також на офіційному заході до Дня ветерана та полеглих у війні за Мальвінські острови, що відбувся в Ушуаї, Вогняна Земля, провінції, до якої належать острови згідно з аргентинським устроєм. «Я щойно почув, як пан президент сказав, що потрібно слухати мешканців островів, які кажуть, що хочуть бути аргентинцями, щось схоже на самовизначення народів, що зовсім недоречно, бо це не корінний народ, ми всі це знаємо», — сказав Хуан Карлос Пароді, представник місцевого Центру ветеранів Мальвінських островів. Публіка йому аплодувала.

Хоча війна, розпочата останньою диктатурою, в якій загинуло 649 солдатів, є травматичним спогадом для Аргентини, питання Мальвінських островів є однією з небагатьох причин, що об'єднують більшість політичних та соціальних секторів країни. Мілей вже стикався з цим консенсусом раніше. Перш ніж стати президентом, він визнав своє захоплення колишньою прем'єр-міністеркою Великої Британії Маргарет Тетчер — фактично, в його кабінеті в Каса Росада є портрет тієї, хто очолював військове протистояння з Аргентиною в 1982 році. Минулого року уряд зазнав різкої критики, коли в офіційному повідомленні острови були названі «Фолклендами», їхньою британською назвою.