Не було потреби бути оракулом парадоксу Ньюкомба...

Не було потреби бути оракулом парадоксу Ньюкомба, щоб передбачити, що минулотижнева публікація викличе численні коментарі. Як свого часу зазначили Роберт Нозік і Мартін Гарднер, сама ідея про те, що може існувати істота, здатна передбачати майбутнє, має надзвичайні філософські наслідки, щодо яких, здається, люди займають протилежні та непримиренні позиції: ті, хто абсолютно впевнені, що потрібно брати обидві коробки, вважають, що ті, хто взяв би лише закриту коробку, помиляються, і навпаки. І річ у тім, що, як між іншим, проблема двох скриньок повертає нас до старого, дуже старого питання свободи волі: якщо хтось точно знає, що я збираюся робити, я не можу зробити нічого іншого: або оракул може помилятися, або моя здатність вибирати є ілюзорною.

Однак не можна ігнорувати той факт, що сотні мільйонів людей вірять у всезнаючу істоту, яка з абсолютною впевненістю знає все, що ми збираємося робити, і що ми все ще вільні вибирати, інакше ми не несли б відповідальності за свої дії (до речі, ці люди також вірять, або думають, що вірять, що нескінченно справедлива і добра істота може завдати вам вічні муки за секс поза шлюбом або не відвідування меси в неділю). Як це можливо? Ключ може бути у відомій максимі єзуїтів: «Якщо твій начальник каже, що ніч, ти повинен цьому вірити, навіть якщо бачиш, як сяє сонце». Іншими словами: відкиньте розум і вірте всьому, що вам говорять ваші пастирі, яким би абсурдним чи суперечливим це не було (психологи називають це когнітивним дисонансом; але це вже інша стаття та інший автор).

Більше інформації

Королева і кінь

Що стосується історії про чоловіка, який помирає від переляку, викликаного кошмаром (за допомогою своєї турботливої дружини), то вона має багато спільного, хоча на перший погляд це не так, з парадоксом Ньюкомба, оскільки вона правдоподібна лише в тому випадку, якщо історію розповідає нам «всезнаючий оповідач», істота така ж неймовірна, як і точний оракул, і яка прийнятна лише як літературна умовність. Оскільки історію розповідає своїм наївним учням професор філософії, який каже їм, що вона заснована на реальних подіях, вона не є правдоподібною, оскільки ніхто не міг знати, що сниться нещасному головному герою, якщо тільки його дружина не була телепатом, не проштрикнула його шию спицею з усією метою, а потім не зізналася у своєму злочині. Чи можете ви придумати якесь інше можливе пояснення, яке не передбачає втручання паранормальних здібностей?

Парадокс і дилема

Одна прониклива читачка побачила певний зв'язок між парадоксом Ньюкомба та «дилемою в'язня». Влучна асоціація, адже сам Ньюкомб сказав, що парадокс спав йому на думку, коли він розмірковував над цією відомою дилемою. Давайте згадаємо її в класичній версії:

Поліція заарештовує двох підозрюваних. Проти них немає достатньо доказів, тому інспектор відвідує їх окремо і пропонує обом одну й ту саму угоду: якщо один зізнається, а інший ні, перший буде звільнений, а другий засуджений до десяти років в'язниці; якщо зізнаються обидва, то обидва будуть засуджені до шести років; а якщо жоден з них не зізнається, то їх можна буде засудити лише до одного року за незначним звинуваченням. Що б ви зробили і чому, якби були одним із підозрюваних? Який тонкий зв'язок дилеми в'язня з парадоксом Ньюкомба?