«Менш ніж за годину після нашого відправлення ми зупинилися, і оголосили, що вимкнуть світло. Повна темрява, без можливості користуватися туалетами. Так ми були до 6:00 ранку», – розповідає Франсіско Летран, пасажир, який виїхав з Мадрида швидкісною залізничною лінією (AVE) о 20:45 у неділю до Севільї. Потяг відправився з 40-хвилинною затримкою. Потяг зупинився після Толедо через два інциденти, зафіксовані цієї неділі: крадіжку мідних кабелів у чотирьох точках залізничної лінії, що з’єднує мадридську столицю з Андалусією, близько 17:44 у неділю; і «зачеплення» потяга Iryo на тій самій лінії, що пошкодило контактну мережу та погіршило проблему. Загалом, через два інциденти постраждали близько 16 000 пасажирів у неділю та понеділок. «Я не розумію, немає сенсу дозволяти поїзду відправлятися, коли ми ризикували застрягти», – каже Франсіско, – «нам було дуже холодно, тому що вони відкрили двері, і ми дістали куртки, щоб зігріти дітей». Те саме запитувала цього понеділка вранці Альмудена Альварес, пасажирка, яка в неділю їхала з міста Гвадалквівір. Поїздка, яка зазвичай триває дві години 40 хвилин, відправилася з Севільї о 19:50 і перетворилася на дев'ятигодинну одісею в поїзді, де закінчилися вода та їжа. І де ніколи не вимикали світло, щоб можна було поспати. «Спочатку ми годину стояли, не знаючи, що відбувається. Потім нам сказали, що вкрали кабелі, і поїзд їхатиме потроху, як зможе. Так тривало всю ніч», – розповідає вона.

Як станція Санта Хуста, так і станція Аточа в перший день тижня були заповнені тисячами пасажирів, чиї поїзди затримувалися через інциденти. У той час як Белен, Марина, Нереа та Єва, чотири подруги, які подорожують разом з Мадрида, виїжджаючи о 10:00, зберігають спокій, знаючи, що вони у відпустці, в Севільї Беатріс Монтеро намагається сісти на найближчий поїзд, щоб дістатися до Археологічного музею Мадрида, де вона має скласти о 15:30 другий іспит на посаду музейного консерватора. «Здається, я не встигаю. У мене шалена тривога», – запевняє Беатріс, водночас оцінюючи, чи варто їй подорожувати в спільному автомобілі протягом шести годин. «Якщо я не з’явлюся, я автоматично отримаю незадовільно. Сьогодні нас екзаменують п’ятеро людей, і я подам документи про поїздку до суду, щоб побачити, чи зглянуться. У мене залишилося ще два іспити», – розповідає вона. «Я їду по роботі», – розповідає Фернандо в Мадриді. Його поїзд мав відправитися з Аточі до Севільї о 9:30. «Я лише сподіваюся, що коли мені доведеться повертатися вдень, аварію вже буде усунено», – каже він, чекаючи по інший бік червоно-білої стрічки, яка, теоретично, розділяє пасажирів, чий поїзд має відправитися найближчим часом, від тих, кому доведеться почекати трохи довше. Усі намагаються бути ближче до екранів, чекаючи, коли з’явиться платформа, до якої вони мають іти. О десятій ранку все ще були позначені як найближчі відправлення поїзди до Кадіса о 7:00 або до Гранади о 7:30. Обидва з червоним попередженням: «Затримано».

«Поїзд до Севільї о дев'ятій ранку, проходимо, будь ласка!», – каже працівник Adif по гучномовцю близько 10:00. Серед пасажирів лунають оплески та свист. З годинною затримкою почали відправлятися перші поїзди в цьому напрямку. Елені Фернандес нарешті вдається потрапити на станцію Аточа, але вона не поспішає святкувати перемогу. «У моєї подруги був поїзд о 7:00, і вона все ще чекає на платформі. Нас заводять всередину, але ми не знаємо, чи зможемо виїхати», – пояснює вона, яка їде на Квітневий ярмарок з цією подругою. «Я думаю, що ми об'єднаємося і поїдемо машиною», – каже дівчина, яка не хоче пропустити початок ярмарку і зробить «все», щоб виїхати з Мадрида. Багато пасажирів бояться пропустити потяг і, власне, святкування Квітневого ярмарку, який починається цього понеділка з pescaíto. У натовпі видно циганські сукні та квіти, прикріплені до волосся. Ліліана Есквівель акуратно склала в сумку рожево-чорну атласну сукню з оборками, яка свідчить про її призначення. Вона подорожує разом зі своїм чоловіком і в їхніх планах все ще є вечеря сьогодні ввечері на вулицях Севільї. «Завтра він і його друзі підуть на кориду, але я ні, тому що я зоозахисниця», – каже вона, показуючи на свого чоловіка.

До полудня поїзди почали відправлятися за розкладом з Севільї. Renfe оголосила, що маршрут Гранада-Севілья, з Avant, запланований на 12:17, в принципі, відправиться вчасно з Санта Хусти. «Я сподіваюся вчасно дістатися до університету, але, з огляду на те, як йдуть справи, я не знаю», – каже студентка Елена Морадо в той момент, коли на екрані з'являється її поїзд із зазначеною платформою. Через дві години Renfe повідомила, що з лінії між Андалусією та Мадридом вранці цього понеділка відправилося 20 поїздів: 15 у напрямку до Мадрида та 5 до Андалусії. В Аточі працівникам і поліції вдалося підтримувати певний порядок усередині станції, але з того часу, як знову почали курсувати поїзди до Севільї, вестибюлі заповнилися пасажирами, які подорожували як о 10:00, так і через три години. Чути різні мови та різні акценти, які коментують ситуацію, усі чекають, коли їх покличуть. «Це жахливо», – каже пасажир англійською, дивлячись, як по пандусу спускаються люди, які приєднуються до черг на вході. Марісоль, венесуельська пасажирка, кілька хвилин тому прибула на станцію і нічого не розуміє з того, що відбувається. «Що вкрали кабелі? Я навіть не уявляла, тут нам нічого не сказали», – запевняє вона. Її поїздка до Севільї повинна була початися о 10 ранку, але їм ще не сказали, коли вони зможуть знову виїхати: «Я бачу лише багато людей, які чекають, і ніякої інформації», – скаржиться вона. Renfe підрахувала, що із 29 поїздів компанії, які відправилися між ранком і полуднем, середня затримка склала дві години, хоча деякі поїзди затрималися більш ніж на чотири години. Як і приватні оператори Iryo та Ouigo, ситуація нормалізувалася вдень, хоча це не уникнуло нових затримок.