Людство стикається з безпрецедентною екологічною кризою

Людство стикається з безпрецедентною екологічною кризою, яка має серйозні соціальні, економічні та політичні наслідки. Діяльність людини у планетарному масштабі спричиняє деградацію природи через масове забруднення, виснаження природних ресурсів, зміну клімату, вимирання видів та руйнування екосистем.

Природа, своєю чергою, безкоштовно надає нам життєво необхідні послуги, такі як чиста вода, чисте повітря чи запилення сільськогосподарських культур. Ми є частиною природи і потребуємо її для виживання. Незважаючи на її важливість, понад 80% європейських екосистем деградовані, а з 2015 року в Європі зафіксовано вимирання 36 видів.

Щоб спробувати змінити цю тенденцію, було організовано незліченну кількість конвенцій, самітів та конгресів. Але, як не дивно, після підписання такої кількості документів, проблеми не тільки не були вирішені, але й продовжують погіршуватися. Значною мірою це пов'язано з тим, що міжнародні угоди не є обов'язковими, оскільки не існує механізмів для їх виконання, і вони не встановлюють конкретних заходів.

Саме в цьому полягає сила Закону про відновлення природи, нещодавно ухваленого Європейським Союзом: це обов'язкова норма, її цілі є обов'язковими для держав-членів і, нарешті, вона містить чіткі показники відповідності. Цілі, які він містить, амбітні, але необхідні: відновити 90% деградованих середовищ існування до 2050 року з проміжними цілями 30% у 2030 році та 60% у 2040 році.

Окрім покращення функціонування екосистем, це відновлення є економічною можливістю: будуть створені тисячі робочих місць у стратегічних секторах, таких як управління лісами, відновлення річок, стале сільське господарство та збереження біорізноманіття. Замість того, щоб бути перешкодою для економіки, перехід до сталої моделі може стати рушієм розвитку та зайнятості.

У цьому сенсі ухвалений Закон ґрунтується на вичерпному дослідженні наслідків цього законодавства, яке оцінює як необхідні інвестиції, так і вигоди. Серед іншого, підраховано, що кожен євро, інвестований у відновлення природи, приносить від 4 до 38 євро прибутку. Ми говоримо про інвестиції, а не про витрати, тому що важливо розуміти, що вигоди, які нам надають екосистеми (так звані екосистемні або екологічні послуги), є повністю горизонтальними, тобто приносять користь усьому суспільству однаково, стаючи таким чином найбільш демократичними вигодами, які можна отримати від інвестицій.

Відновлення природи також принесе користь майбутнім поколінням, оскільки здорові екосистеми є самодостатніми системами, які після відновлення функціонують автономно і продовжуватимуть приносити нам користь необмежено і безкоштовно: якісна вода і повітря, родючі ґрунти, їжа, боротьба зі шкідниками, захист від стихійних лих і місця для відпочинку, серед іншого. Тому це не примха: наука вказує на те, що майбутнє суспільства залежить від збереження та відновлення природних середовищ існування.

Яскравим прикладом є вода: припустімо, що розвиток забруднюючої діяльності погіршує водопостачання, і вода більше не придатна для споживання людиною. Автоматично це завдасть шкоди всім жителям, яким тепер доведеться купувати або очищати воду, яка раніше була безкоштовною: три літри на людину на день. Це призведе до приблизних витрат у 250 євро на людину на рік. Таким чином, інвестиції у відновлення водних екосистем не тільки дозволяють уникнути довгострокових економічних та соціальних наслідків, але й гарантують справедливий доступ до основних ресурсів.

Інший випадок — лісове господарство, де відновлення біорізноманіття є ключовим для покращення здатності лісів адаптуватися до зміни клімату та збільшення їхньої здатності накопичувати атмосферний вуглець. Закон спрямований на просування більш різноманітних екосистем з місцевими видами різних розмірів і віку, з'єднання лісових масивів і сприяння наявності мертвої деревини. Ці елементи не тільки забезпечують притулок для численних видів тварин, грибів і рослин, але й сприяють кругообігу поживних речовин і регулюванню клімату. Але це ще не все, різноманітні ландшафти також зменшують ризик і швидкість поширення пожеж, що є дедалі серйознішою проблемою в нинішньому контексті кліматичної кризи.

Незважаючи на очевидні переваги, цей Закон стикається з критикою, заснованою на необґрунтованих аргументах. Кажуть, наприклад, що він зменшить продуктивність сільського господарства і поставить під загрозу продовольчу безпеку, хоча насправді він прагне протилежного: забезпечити життєздатність сектору, уникаючи надмірної експлуатації води, деградації ґрунтів і скорочення популяції запилювачів, таких як дикі бджоли або метелики, які є ключовими для виробництва 75% світових продовольчих культур.

Також було поставлено під сумнів усунення застарілих річкових бар'єрів, ніби це означає втрату можливостей зберігання води або контролю за повенями. Однак ці функції виконуються інфраструктурами, які все ще використовуються, а не тими, які планується видалити. Їх усунення, навпаки, дозволило б відновити такі види, як атлантичний лосось або вугор, останній перебуває під критичною загрозою зникнення.

З усіх цих причин Іспанська асоціація наземної екології (AEET), яка об'єднує найбільшу групу професіоналів в галузі екології в нашій країні, вважає, що з цим законом суспільство має унікальну можливість зупинити деградацію природи та її негативний вплив. Він слугуватиме для підтримки нашого майбутнього, підтримуючи екологічні послуги, які забезпечують наше здоров'я та якість життя. Справді, терміни Закону тривалі, а його цілі дуже амбітні. Робота, яку необхідно виконати, величезна, як і пов'язані з цим вигоди. Ми не можемо продовжувати надмірно експлуатувати і руйнувати екосистеми, а також ставити під загрозу добробут майбутніх поколінь. Успіх закону вимагатиме спільних зусиль адміністрацій, компаній та громадян, оскільки майбутнє Європи та людства залежить від нашої здатності відновити природу.

Також цю статтю підписують Бруно Морейра, Асунсьйон Родрігес, Ектор Ернандес, Андреа Галман, Ігнасі Бартомеус, Ремедіос Аларкон та Марія Суарес, члени Комісії з екології та політики Іспанської асоціації наземної екології разом з Ігнасіо Мола, Марією Феліпе-Лусія та Хорхе Лосано.