ЮНІСЕФ
Судан: бабусі захищають молодь від насильства
Халіма Хамед, 25 років, і Нема Муса, 22 роки, спочатку торкаються грудей, потім ребер і, нарешті, стегон.
Спочатку руками, потім пальцями. Груди, ребра, стегна. Так парамілітарі чіпають молодих дівчат, які тікають від війни в Судані. З ними нічого не сталося, але вони знають, що це трапляється дуже часто під час переїзду. «Іноді [бойовики Сил швидкої підтримки] зупиняють автобуси, змушують вийти лише наймолодших і забирають їх», — пояснює Хамед з транзитного центру Ренк у Південному Судані. «Деякі повертаються, але інших ми більше не бачимо», — додає вона.
Голод у Газі: брак борошна та палива змушує закривати пекарні
Мохаммед Каркіра та голод в Газі
Мохаммед Каркіра, схиляючись над вогнищем, що живиться залишками тканини та деревини з розбомбленого будинку, готує пасту. Це вже восьмий раз за два тижні, коли його сім'я їсть пасту, практично єдине, що вони можуть знайти. Він змішує ложку томатного соусу з киплячою водою, намагаючись переконати своїх дітей з'їсти цю страву, від якої вони втомилися. Але альтернативи немає.
Місія Маргарити дель Валь в Африці: боротьба з малярією
«Вбирайте все»
Маргарита дель Валь (Мадрид, 65 років) приймає місію, яку їй доручила донька під час першого візиту науковиці на африканський континент. З моменту приземлення в Абіджані, найбільшому місті Кот-д'Івуару, імунологиня, яка місяцями пояснювала іспанцям, що таке коронавірус і важливість вакцинації, старанно виконує доручення своєї сім'ї — каже, що завжди їх слухає, тому що саме вони, її чоловік і діти, повертають її на землю. «Я приїхала вчитися. У мене багато запитань».
Дитяча бідність: термінові рішення для майбутнього
Інвестиції в дитинство: ключ до сталого майбутнього
У світі, де панує економічна нестабільність, соціальні виклики та політична поляризація, інвестиції в дитинство є не лише моральним обов'язком, але й ключовою стратегією для забезпечення сталого та справедливого майбутнього. На сьогоднішній день 333 мільйони дітей живуть у крайній бідності, а понад 800 мільйонів виживають менш ніж на три євро на день. Ці цифри відображають мовчазну кризу, яка вимагає термінових відповідей та твердих зобов'язань.
М'янма: Землетрус поглиблює дитячу кризу
Мг Кьяв Кьяв, 13-річний підліток з М'янми, відчув землетрус, слухаючи імама в мечеті поруч зі своїм будинком у Мандалаї, куди він ходив щоп'ятниці. «Я хотів бігти, але тато сказав заспокоїтися і сховатися. Він сказав, що якщо ми помремо, то помремо в мечеті, поруч з Богом», — розповідає він. «Незадовго до другого поштовху хтось міцно схопив мене і витягнув. Я бачив, як мечеть трясло.