Ізраїльська армія оголосила в п'ятницю про бомбардування «терористичних об'єктів Хезболли» на півдні Лівану, обіцяючи надати подробиці пізніше. Це сталося попри те, що угруповання «Хезболла» заперечує свою причетність до запуску двох ракет по Ізраїлю цієї ночі. Вранці ізраїльські військові заявили, що перехопили один із двох снарядів, запущених із сусідньої країни, тоді як інший впав на ліванській території.
Російський диктатор Володимир Путін виступив за створення «тимчасового уряду» в Україні, який би замінив чинну владу на чолі з Володимиром Зеленським. Цей уряд, за його задумом, мав би діяти під егідою ООН, США, європейських країн та союзників Росії.
Угоди про тимчасове припинення вогню щодо енергетичної інфраструктури та в акваторії Чорного моря, досягнуті окремо Росією та Україною за посередництва Сполучених Штатів минулого вівторка, виявилися крихкими з самого початку. За словами українського президента Володимира Зеленського, перемир'я набуло чинності того ж дня, коли Білий дім оприлюднив відповідні заяви. Проте Росія дотримується іншої точки зору, вважаючи датою початку 18 березня, після телефонної розмови Володимира Путіна з його тодішнім американським колегою Дональдом Трампом.
Ізраїль переживає загострення на двох фронтах. З одного боку, країна спостерігає ескалацію конфлікту в Газі, де кількість загиблих досягла 50 208 після відновлення бомбардувань минулого тижня. У четвер під час одного з таких ударів окупаційні війська вбили речника Хамасу Абделатіфа аль-Кануа. З іншого боку, на внутрішньому рівні, зростає напруга на судовому фронті, що стосується голови уряду Беньяміна Нетаньягу.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Парижа закликав членів Європейського Союзу не скасовувати санкції проти Росії, «доки вона не припинить війну». «Потрібно більше тиску та більше пакетів санкцій і оборонної допомоги для України», — наголосив глава держави.
Європейська комісія поділилася відеоінструкцією про те, як зібрати екстрений набір для виживання протягом 72 годин без сторонньої допомоги, в рамках стратегії цивільної готовності на випадок агресії, стихійних лих, кліматичних змін або кібератак. Кліп здивував деяких користувачів соціальних мереж в Україні своїм дещо несерйозним тоном.
Зближення між урядом Ізраїлю під керівництвом Беньяміна Нетаньягу та європейськими ультраправими досягло апогею, перетворивши конференцію з питань антисемітизму в Єрусалимі на джерело, щонайменше, незручності, а щонайбільше — обурення для деяких союзників та єврейських громад за кордоном.
Донецьк — сіре місто, що, здається, застрягло у пострадянській депресії дев'яностих; місце іржавих заводів та напівзруйнованих будинків, яке страждає від гострої нестачі проточної води. Проте життя поступово повертається до міста, яке Україна не контролює з 2014 року і яке Росія анексувала у 2022 році, ціною переміщення війни до інших міст регіону. На його вулицях видно більше дітей, ніж кілька місяців тому, а в історичному центрі з'явилися нові ресторани.
Чому саме до нас? Це незручне питання ставлять собі лідери та парламентарі, підприємці та політики, інтелектуали, консультанти та пересічні громадяни майже в усіх столицях Європи. Чому саме до нас? Розгубленість, що межує з ревнощами зрадженого коханця, не сходить з облич Макрона чи Мерца, Стармера чи фон дер Ляєн, Туска чи Санчеса — не кажучи вже, звісно, про Зеленського, — ніби жоден з них не може збагнути, що Дональд Трамп ставиться до них… так, як Сполучені Штати ставилися протягом двох століть до решти планети.
