Уряд Іспанії зміг уникнути негайного коригування пенсійної системи, включивши державні трансферти до розрахунків Соціального забезпечення. Це стало відомо з опублікованого звіту Незалежного органу фіскальної відповідальності (AIReF). Організація, що здійснює нагляд за державними фінансами, повідомила, що наразі немає потреби вживати коригувальних заходів.

Однак, AIReF висловив серйозне занепокоєння щодо довгострокової стабільності системи. За прогнозами, витрати на пенсії зростуть на 3,4 відсоткових пункти ВВП до 2050 року. «Стабільність системи погіршилася», — наголосила Крістіна Ерреро, президентка AIReF.

Орган також вказує на «значні методологічні недоліки» в самій процедурі оцінки, оскільки вона залежить від моменту розрахунку, є надто чутливою до змін і дає лише часткове уявлення про стабільність. «Нам кажуть, що брати до уваги і як це робити. У частині витрат ми нічого змінити не можемо. А щодо доходів — припущення від Комісії. У постанові 2025 року нам кажуть, що внески, трансферти та асигнування є доходами, а демографічні дані не оновлюються», — зазначила Ерреро.

У звіті підкреслюється, що ця оцінка «не є показником стабільності». Додається, що іспанська економіка залишається вразливою через високий державний борг, який, за незмінної політики, досягне 129% ВВП у 2050 році та 181% ВВП у 2070 році. «Фіскальний план уряду недостатній, потрібно більше зусиль. Оскільки доведеться спрямувати додаткові 3,4 пункти ВВП на пенсії, ресурси доведеться забирати з інших статей бюджету», — пояснила Ерреро.

Раніше Європейська Комісія висловлювала сумніви щодо того, чи забезпечить пенсійна реформа 2021-2023 років стабільність системи. Тому було запроваджено вимогу проводити кожні три роки перевірку прогнозів на період 2022-2050 років, починаючи з 2025 року.

Суть оцінки полягає в тому, що для розрахунку витрат використовується звіт Єврокомісії про старіння населення, а AIReF має оцінити вплив затверджених заходів на доходи. Комбінований результат не мав перевищувати середні витрати у 13,3% ВВП за вирахуванням доходних заходів.

Попередні розрахунки показували дефіцит у 0,8% ВВП (близько 12 мільярдів євро), що вимагало б корекції. За відсутності парламентської угоди, це могло б призвести до автоматичного щорічного підвищення внесків протягом п'яти років.

Але уряд вжив заходів, щоб уникнути цього сценарію, побоюючись негативного іміджу системи та можливого впливу на зайнятість. Було видано указ, який деталізував методологію оцінки, включивши до неї державні трансферти, що надаються з 2021 року (близько 20 мільярдів євро). Експерти розкритикували цей крок як можливе подвійне врахування, оскільки ці кошти вже використовувалися для зниження дефіциту пенсійної системи.

Уряд також наполіг на врахуванні непрямих заходів, які можуть збільшити доходи в майбутньому, таких як реформа ринку праці, підвищення мінімальної заробітної плати (SMI) та боротьба з тіньовою економікою.

AIReF врахував лише частину трансфертів (0,3% ВВП) як такі, що безпосередньо зміцнюють доходи системи. Також підвищення SMI додало ще 0,1% ВВП до прогнозованих доходів. Разом із заходами, такими як механізм міжгенераційної солідарності та підвищення внесків для самозайнятих, загальний вплив на доходи оцінено в 1,4 пункти ВВП.

У підсумку, чисті витрати (витрати мінус доходи від заходів) становлять 13,2% ВВП у середньому за період, що на 0,1% нижче порогу, який вимагав би коригування. Таким чином, врахування частини трансфертів та ефекту від підвищення SMI стало вирішальним фактором, що дозволив уникнути негайного підвищення внесків.