Есеї.

Росія проти світу

Світ вступає в нову епоху, яка вимагає від Європи надзвичайних зусиль з адаптації. Щоб успішно впоратися з цим завданням, європейцям потрібне точне розуміння загроз, з якими ми стикаємося. Есе Марка Маргінедаса «Росія проти світу» успішно виконує важливу описову функцію, спираючись на ретельну та повчальну журналістику. Ця робота — необхідний і сміливий портрет путінізму, чверті століття авторитаризму та безпринципної підривної діяльності.

Як дитина, яку вдочерили та виховали в білій родині...

«Старі кохання» – четверта частина пригод родини Ернандес. Роза Рібас пише зворушливий роман, де драматичні конфлікти мають смак реальних проблем реальних людей. Леонардо Падура відмічає, що в книзі немає крові та жорстоких злочинів, що зараз так популярні. Також у випуску «Маніфест злочину» від Колсона Вайтхеда, друга частина трилогії про Гарлем, де корупція охоплює мафію, продажних поліцейських та політиків. Карлос Занон відмічає, що книга захоплює та висвітлює події.

Яка витончена краса. Яка незвичайна мандрівна проза. Як майстерно автор звертається до Зебальда, Вальзера, Нотебоома; також до Аргульоля, Бергунью та Жуанне; і навіть до інтонацій Пітоля, Модіано чи Кіньяра. Але Бруно Реморі — це щось інше, і ця книга — що це? Та яка різниця? — щось інше. «Горизонтальний світ» — це запрошення до гри асоціацій, які пропонує Історія, якщо дивитися на неї знизу. Це flânerie (прогулянка) маргінесами минулого, яка б захопила Вальтера Беньяміна.

Політична організація суспільств завжди прагнула до автоматизму.

Політична організація суспільств завжди прагнула до автоматизму. Як тільки людські об'єднання виходять за межі простої сім'ї чи племені, їм стають потрібні дані та процедури для управління зростаючою складністю. З цієї точки зору, алгоритмічна раціональність, радше, є продовженням історичного процесу, аніж повним розривом із минулим. Вона виникає там, де потрібно встановити порядок в умовах складності та неоднорідності.

Едурне Портела (1974) та Хосе Овехеро (1958)

Минуло кілька років з того часу, як Меггі Нельсон востаннє відвідувала Іспанію. Але питання одного школяра досі відлунює в її голові.

«Він запитав мене, чому фашизм такий поганий для свободи», — розповідає авторка, яка була в турі, представляючи книгу «Про свободу» (2022). «У цьому питанні було багато прихованого, і, хоча я зазначила кілька моментів у своїй відповіді, я зрозуміла, що вони насправді не знаходять відгуку», — згадує Нельсон, сидячи в кафе в районі Хайленд-Парк, на північному сході Лос-Анджелеса.

Світ мистецтва є сценою для «Параду», нового роману Рейчел Каск.

Виходячи з народної казки «Жадібний рибалка та зачарована риба»

Ноемі Сабугал