Іспанія, як і інші розвинені країни, має регресивну піраміду населення з низьким рівнем народжуваності та смертності. Здебільшого через економічні причини молоді пари не поспішають заводити дітей. Ми – старіюче суспільство, і якщо нічого не зміниться, будемо старіти ще більше.
Картування крихітної частини мозку щура, всього кубічний міліметр його кори головного мозку, відкриває незвіданий шлях до розуміння людського розуму. Міжнародний консорціум зумів з безпрецедентною деталізацією відобразити всю нейронну мережу та активацію клітин мозку в цьому невеликому фрагменті органу ссавця. Зібрана інформація, що є найбільшим картографуванням мозку на сьогоднішній день, допоможе розгадати складні нейронні мережі, що лежать в основі пізнання та поведінки.
Навколо пам'яті існує багато непорозумінь. Дивно, що такий важливий для нашого життя нейрокогнітивний процес часто недооцінюють і дискредитують. Ми чуємо фрази на кшталт: «пам'ять нас обманює», «спотворює реальність», «спогади — це вигадки», пам'ять «хаотична», «невпорядкована», «примхлива». Наша сміливість критикувати те, що є невід'ємною частиною нас, вражає. Лише незнанням можна пояснити таке хибне ставлення до здатності зберігати пережите і усвідомлювати це як частину себе.
Сучасне життя тісно пов'язане з пристроями, що працюють на чіпах. Ці мікроскопічні деталі з кремнієвих напівпровідників є всюди: в мобільних телефонах, мікрохвильових печах, кредитних картках і навіть проїзних квитках. Однак, виробництво кремнію вимагає значних витрат енергії та води, а постійне прагнення до збільшення швидкості та продуктивності стимулюють пошук альтернатив. Останніми роками з'явилися транзистори та напівпровідники на основі вуглецевих нанотрубок або графену, але найбільш революційним став анонс у березні: людські нейрони.
Роль фізичних вправ у покращенні здоров'я та якості життя була широко вивчена та доведена науковими даними. Однак, іноді ми стикаємося з яскравими прикладами, які показують, як фізичні вправи тренують не лише тіло, але й мозок.
Деякі співочі птахи, воронові та папуги також видають звуки, за допомогою яких спілкуються. Але як вони це роблять і чи схожий цей процес на людський, залишалося загадкою.
Дослідження з хвилястими папугами, опубліковане в журналі «Nature», пролило світло на це питання: виявляється, у них є ряд нейронів, спеціально призначених для активації голосового органу. Деякі з них настільки специфічні, що відповідають за інтонування співу або видавання більш-менш високих звуків.