Франція, схоже, переживає повільний процес «італьянізації» своєї політичної сцени. Однак це відбувається без витонченої здатності італійців релятивізувати найсерйозніші проблеми та із 30-річним запізненням. До інституційної кризи, нестабільності та нещодавньої волатильності парламенту тепер додається легендарний хрестовий похід правих проти судової системи, що нагадує біографію Сильвіо Берлусконі та популізму, який він допомагав створювати.

Марін Ле Пен, лідерка партії, що набрала найбільше голосів на останніх виборах, перейняла цю естафету. Тиждень видався напруженим: у понеділок вона демонстративно покинула залу суду перед оголошенням вироку. Не дослухавши вирок — чотири роки ув'язнення та п'ять років заборони балотуватися на виборах — лідерка «Національного об'єднання» (RN) встала і вийшла, грюкнувши дверима. Це стало прелюдією до кампанії переслідувань та погроз на адресу суддів та голови трибуналу, 63-річної Бенедикт де Пертюї, яка вже кілька місяців зазнавала атак у соціальних мережах.

Ще минулого листопада двоє прокурорів у цій справі отримали погрози вбивством після подання своїх висновків, що призвело до надання їм охорони та розслідування з боку паризької прокуратури. Тепер мішенню стали троє суддів трибуналу, де протягом дев'яти тижнів судили Ле Пен за звинуваченням у розтраті державних коштів. З понеділка атаки в соцмережах на де Пертюї, голову 11-ї виправної палати, яка підписала вирок, що сколихнув політичний світ Франції, значно посилилися. Її фото, адреса, біографічна інформація розповсюджуються разом з агресивними та принизливими коментарями. В ультраправому середовищі її вважають уособленням змови проти RN.

Партія Ле Пен, яка два роки намагалася позиціонувати себе як інституційну та надійну силу для французького економічного істеблішменту, публічно дистанціюється від такого насильства. Усі її лідери закликали уникати сутичок під час демонстрацій на підтримку Ле Пен, запланованих на неділю. Однак паралельно RN розпалює теорію змови та говорить про політизовану судову систему, яка нібито прагне завадити її лідерці та виборцям здобути президентство. Занепокоєння дійшло й до Єлисейського палацу. Глава держави Еммануель Макрон у середу на засіданні Ради міністрів вперше висловився з цього приводу, нагадавши, що правосуддя є «незалежним» і що «магістрати мають бути захищені», як повідомили деякі учасники засідання.

Про Бенедикт де Пертюї, яку праві називають «червоною» суддею, немає відомостей щодо її політичних уподобань. Вона має економічну освіту (працювала в консалтинговій компанії Ernst & Young) і прийшла в судову систему у 37 років. Де Пертюї перейняла справи відомого антикорупційного судді Рено Ван Рюймбеке, який спеціалізувався на фінансових справах, коли той вийшов на пенсію. Вона займалася, зокрема, справою про підозри в корупції навколо Чемпіонату світу з легкої атлетики в Катарі, а також працювала над такими справами, як EADS (стара назва Airbus) та скандал Wendel.

Деякі джерела вказують на її велику повагу до Єви Жолі, першої судді, що спеціалізувалася на фінансово-економічних справах у 1990-х роках і пізніше була пов'язана з партією Екологістів. Також зазначається, що її вважають близькою до політичного центру, як і більшість суддів. «Це не завадило їй без вагань вести справи проти [партії] MoDem та Франсуа Байру. Для неї справа про європейських парламентських помічників центристської партії була беззаперечною. Як і у випадку з «Національним об'єднанням», вона завжди стверджувала, що ця партія впровадила широкомасштабну систему розтрати коштів під керівництвом свого президента», — зазначало одне з консервативних видань. Аналогічно, двоє суддів-асистентів, які працюють з де Пертюї, не відомі своїми лівими політичними поглядами; деякі джерела стверджують протилежне.

Кампанія проти неї розпочалася одразу після оголошення вироку. Вже в понеділок Директорат судових служб (DSJ) терміново «визначив ризики та запросив оцінку загрози», зв'язавшись з Міністерством внутрішніх справ для посилення безпеки навколо її будинку. DSJ також був готовий активувати її «функціональний захист». У вівторок, після цих погроз, розслідування було доручено Бригаді з придушення злочинів проти особистості (BRDP).

Ситуація обговорювалася у вівторок в парламенті, а міністр юстиції Жеральд Дарманен назвав погрози «неприйнятними в демократичній країні». Генеральний прокурор та голова Касаційного суду виступили у ЗМІ на «захист верховенства права», а голова Апеляційного суду Парижа також висловила своє занепокоєння. Зі свого боку, Профспілка магістратів (USM) запровадила систему моніторингу в соціальних мережах.

Ле Пен у вівторок звинуватила судову систему, ніби це єдиний орган, що діє за вказівками, у натисканні «кнопки ядерної бомби», щоб не допустити її до виборів 2027 року. А де Пертюї стала обличчям нового антисистемного повороту RN. У середньостроковій перспективі це призводить до процесу делегітимізації французьких інституцій з боку тієї, хто прагне стати президентом Республіки лише за два роки. У короткостроковій — це мішень на тих, хто її судив, і попередження для тих, хто матиме це робити наступного року.