Патрісія Діас розповідає про пригоду в поїзді

Патрісія Діас розповідає, що до ранкової ліні в понеділок додалася перспектива поїздки поїздом з Барселони до Альбасете: «Я дуже часто користуюся поїздами, зазвичай AVE до Мадрида, і коли мені доводиться їхати до Альбасете, це стає важко», – зізнається вона. Вона відповідає по телефону, і з відчуттям, що шість годин були б благословенням після тих мук, які їй довелося витримати внаслідок масового відключення електроенергії, яке в понеділок вивело з ладу залізничний рух в Іспанії. «26 годин у вагоні, майже нічого», – розповідає вона цього ранку у вівторок, з похвальним настроєм, хоча, за її словами, Renfe запропонувала лише пляшку води їй та 140 пасажирам, які опинилися в пастці в Intercity Torre del Oro, поїзді, що сполучає Барселону з містами Севілья та Кадіс. Насичена поїздка почалася в понеділок до восьмої ранку зі станції Sants, і у вівторок о десятій вона ще не закінчилася. «Нас повертають до Валенсії», – розповідає Патрісія Діас, намагаючись оговтатися від наслідків безсонної ночі.

До першої години дня в понеділок Torre del Oro зупинився в Хативі (Валенсія). Діас пояснює, що після початкової розгубленості пасажири визнали, що доля була до них прихильною: «Виявляється, нам ще пощастило, тому що поїзд зупинився біля станції, що дозволило нам вийти на платформу, прогулятися і підійти до Mercadona, щоб купити їжу та напої». Після більш ніж семи годин зупинки, близько восьмої вечора, їм повідомили, що є достатньо електроенергії, щоб відновити рух, але замість того, щоб продовжувати маршрут до Альбасете, поїзд поїде назад до Валенсії. «Нам сказали, що це найкраще, з міркувань безпеки, і що, опинившись там, нас розмістять у готелі», – пояснює пасажирка. У цей час акумулятори мобільних телефонів вже розрядилися, і ті, у кого ще залишився заряд, констатували, що немає зв'язку, щоб зв'язатися з кимось. Діас, яка сьогодні мала бути в Мадриді у справах, але думає лише про те, щоб якнайшвидше повернутися до Барселони, розповідає, що, незважаючи ні на що, настрій пасажирів не падав, і настання ночі було зустрінуто новим візитом до супермаркету, щоб купити свічки. «Поки не прийшов контролер і не сказав нам, що це небезпечно», – зазначає вона.

Опівночі надійшло нове інформаційне повідомлення: «Нам сказали, що потрібно набратися терпіння і переночувати в поїзді». Кожен намагався імпровізувати ліжко на свій смак, чи то лягти на підлогу, чи то шукати найменш незручне місце: «Я маленька і змогла згорнутися між двома кріслами, але спати майже не вдалося», – розповідає пасажирка. Стільки годин у вагоні дали можливість налагодити зв'язки, «я познайомилася з хлопцями з Жирони, які їхали до Альбасете, щоб отримати водійські права», тому вторгнення вночі незнайомців у поїзд викликало колективний переляк. «Це були люди, які застрягли на станції, їм сказали зайти в поїзд, щоб сховатися», – каже Діас. Без світла і з ліхтариками мобільних телефонів, які вийшли з ладу через відсутність заряду, прибуття нових мешканців у вагон викликало розгубленість. Настання ранку виявило втому і роздратування від поїздки, яка повинна була бути до Альбасете, Севільї або Кадіса, але закінчилася нескінченною подорожжю.