Україна

Дональд Трамп: союзи з Путіним та роль посередника у війні в Україні – новий погляд

Дональд Трамп та світова політика

Колишній президент США, Дональд Трамп, знову опиняється в центрі уваги світової політики. Його тісні зв'язки з Володимиром Путіним, президентом Росії, викликають занепокоєння, особливо на тлі триваючої війни в Україні.

Нещодавні дії Трампа, зокрема блокування допомоги Україні та тиск на Володимира Зеленського, свідчать про його прагнення відігравати роль посередника у врегулюванні конфлікту. За повідомленнями, Трамп наполягає на частковому припиненні вогню терміном на 30 днів, щоб переосмислити стратегію щодо конфлікту.

Європа – найпрекрасніша ідея: заклик до захисту демократії та свободи

День ганебної спроби приниження Володимира Зеленського в Овальному кабінеті

Викликав у мене глибоке почуття образи. Я відчув, що ці двоє хуліганів не просто несправедливо топчуть честь хороброї людини, а нападають на всіх нас.

Зеленський між Путіним та Трампом: перспективи миру в Україні та закулісні домовленості

Якщо вірити Кремлю та Білому дому

Відеоконференція між президентами Дональдом Трампом і Володимиром Путіним у вівторок нібито стала значним кроком до миру в Україні. Однак з офіційних заяв обох урядів, які різняться та навіть розходяться, такого висновку зробити не можна.

Навіть президент України Володимир Зеленський, загартований принизливим ставленням 28 лютого в Овальному кабінеті, назвав телефонну розмову, під час якої Трамп повідомив йому про деталі переговорів із московським ворогом, «позитивною, дуже суттєвою та щирою».

Брюссель пропонує гнучкість у правилах витрат для консолідації нової ери європейської оборони

Німеччина робить історичний поворот до масового переозброєння, а Польща з ентузіазмом аплодує.

Це, безсумнівно, один із найчіткіших сигналів радикальної зміни курсу Європи, побудованої на мантрі миру, яка тепер має знову мілітаризуватися, щоб зберегти саме ту європейську конструкцію, яку було так важко консолідувати.

Зеленський анонсує розмову з Трампом та наполягає на невизнанні окупованих територій частиною Росії

Президент України Володимир Зеленський сьогодні проведе перемовини з американським колегою Дональдом Трампом, щоб продовжити пошук можливостей для тимчасового припинення вогню у війні України проти Росії. Про це він заявив під час прес-конференції у Фінляндії разом із президентом Фінляндії Александером Стуббом.

Зеленський підкреслив одну з ключових позицій свого уряду для будь-яких переговорів: Україна не визнає жодну з окупованих територій частиною Росії. «Ми цього не приймемо», – наголосив він.

Війна в Україні: останні новини. Брюссель звинувачує Росію у небажанні йти на «будь-які поступки», Путіну «не можна довіряти»

Європейський Союз звинувачує Росію у відсутності бажання йти на «будь-які поступки» для досягнення миру в Україні.

Війна в Україні та відсторонення Трампа сприяють поглибленню співпраці між Великою Британією та ЄС у сфері оборони

Ідея не нова, але хтось мав почати сприймати її серйозно.

Лідер Лейбористської партії, Кір Стармер, з початку свого перебування на посаді прем'єр-міністра Великої Британії робить ставку на використання війни в Україні та нових викликів безпеці європейського континенту для побудови основи зближення з Європейським Союзом. І в європейських інституціях підхопили цю ініціативу.

Трамп і Путін домовилися про припинення вогню щодо інфраструктури та енергетики у війні в Україні

Понад двогодинна розмова президентів США та Росії: обмежені результати щодо України

Понад двогодинна розмова між президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом і президентом Росії Владіміром Путіним дала дуже обмежений результат, принаймні публічно, щодо встановлення припинення вогню в Україні або досягнення значного прогресу на шляху до мирної угоди.

Фон дер Ляєн визначає 2030 рік як мету для автономії Європи в обороні: «Ера дивідендів миру минула»

Мерц ставить на голосування план інвестицій у оборону: «Війна Путіна спрямована проти Європи»

Бундестаг у вівторок, 19 березня, ухвалить рішення щодо амбітної конституційної реформи майбутнього канцлера Фрідріха Мерца. Реформа передбачає витрати у сотні мільярдів євро на оборону, інфраструктуру та довкілля. Якщо пропозиція набере необхідні дві третини голосів, Німеччина відійде від догми нульового дефіциту та прискорить переозброєння перед загрозою з боку Росії та можливої відмови США від підтримки Європи.