Падіння продажів, скорочення штату, зниження заробітної плати та закриття заводів: 2024 рік не був вдалим для німецької промисловості, особливо для автомобільної, і 2025 рік не виглядає набагато кращим, якщо врахувати слабкість продажів на китайському ринку та тарифи США.

На початку цього тижня Audi та Siemens оголосили про значне скорочення кількості своїх працівників, приєднавшись до довгого списку великих імен німецької промисловості, які були змушені впроваджувати плани економії, що неминуче передбачають меншу кількість працівників.

Автомобілі преміум-класу «Made in Germany» залишаються символами статусу, але світовий ринок змінився, і їхні заводи недозавантажені. Промисловість виробляє набагато менше автомобілів, ніж раніше, що означає більші витрати на персонал і меншу продуктивність заводів.

Якщо 2024 рік закінчився угодою Volkswagen з профспілкою про введення обмежень заробітної плати та поступове скорочення 35 000 робочих місць до 2030 року без примусових звільнень, то в лютому 2025 року було закрито завод Audi в Брюсселі, а цього тижня Audi оголосила, що скоротить 7 500 робочих місць у Німеччині до кінця 2029 року, разом із фінансовими скороченнями.

Хоча це не будуть примусові звільнення, а будуть заохочуватися дострокові виходи на пенсію та добровільні звільнення, це сильно вдарить по робочій атмосфері в їхніх штаб-квартирах в Інгольштадті, де працює близько 40 000 осіб, та Неккарзульмі, де працює 15 500 осіб.

Новина з'явилася за день до того, як виробник автомобілів преміум-класу оголосив про різке падіння прибутку, наслідуючи приклад материнської компанії Volkswagen та Porsche. Через падіння продажів, особливо в Китаї, прибуток дочірньої компанії VW після сплати податків впав на 33% до 4,2 мільярда євро порівняно з попереднім роком. Генеральний директор Audi Гернот Дьольнер зазначив під час презентації результатів, що виклики не зменшилися. «Слабкий попит стикається зі збільшенням пропозиції, особливо в Китаї», — сказав він.

Таким чином, 2025 рік продовжить тенденцію до зменшення кількості людей, які працюють в автомобільному секторі. Вже минулого року було втрачено майже 19 000 робочих місць, згідно з нещодавнім аналізом аудиторсько-консалтингової компанії EY. Згідно з цим дослідженням, на кінець 2024 року в німецькій автомобільній промисловості було зайнято трохи більше 761 000 осіб. Роком раніше ця цифра становила близько 780 000. «Це лише початок болючого, але неминучого процесу скорочення», — підсумували в EY.

Падіння продажів на китайському ринку особливо впливає на великі німецькі бренди: VW, Mercedes та BMW. Китайські виробники помітно збільшили свою частку ринку у своїй країні. До цього додаються витрати, пов'язані із застосуванням норм CAFE (Corporate Average Fuel Emissions) ЄС, які встановлюють ліміт середніх викидів нових транспортних засобів. Хоча ці норми зрештою були пом'якшені — компанії матимуть час до 2027 року, щоб досягти цілей, — це є величезним викликом для німецької промисловості.

Це сильно б'є по економіці країни, яка вже два роки поспіль перебуває в рецесії. За обсягом товарообігу німецька автомобільна промисловість є, безумовно, найбільшим промисловим сектором Німеччини. За даними Федерального статистичного управління, автомобілі та їхні компоненти становили 17% німецького експорту у 2023 році. Крім того, за даними Асоціації автомобільної промисловості (VDA), три чверті всіх автомобілів, вироблених у Німеччині у 2023 році, було експортовано за кордон.

Криза шкодить як виробникам автомобілів, так і постачальникам. Наприклад, постачальник автомобільних запчастин ZF нещодавно повідомив, що скоротить до 14 000 робочих місць у Німеччині до кінця 2028 року. Тим часом Continental збирається повністю відокремити свій підрозділ автомобільних компонентів і оголосив у середині лютого, що скоротить ще 3 000 робочих місць по всьому світу до кінця 2026 року, з яких 1 450 у Німеччині, і повністю закриє свій завод у Нюрнберзі (Баварія). Це скорочення штату є доповненням до скорочення 7 150 робочих місць у його автомобільному підрозділі, про яке було оголошено рік тому. Зі свого боку, Bosch — найбільший постачальник автомобільних запчастин у світі — наприкінці минулого року оприлюднив свої плани скоротити штат до 5 500 робочих місць у найближчі роки.

Але погані новини стосуються не лише автомобільного сектору: німецька технологічна та промислова група Siemens повідомила минулого вівторка, що хоче скоротити 6 000 робочих місць по всьому світу, з них 2 850 у Німеччині, головним чином, у бізнесі з автоматизації заводів (Digital Industries), який стикається з падінням попиту.

Захід буде здійснено без примусових звільнень. Більша частина скорочення штату відбудеться до кінця 2027 року в бізнесі з автоматизації заводів, де чисельність персоналу буде скорочена на 5 600 осіб з нинішніх 68 000 працівників по всьому світу. Решта 450 робочих місць будуть скорочені в бізнесі з зарядки електромобілів, де працює 1 300 осіб, до кінця цього року.

Siemens став останнім у похмурому списку, до якого також входять інші компанії, такі як Thyssenkrupp або BASF, які вже оголосили про значні скорочення минулого року, або Commerzbank, який лише місяць тому повідомив, що скоротить близько 3 900 робочих місць до кінця 2027 року, з яких близько 3 300 знаходяться в Німеччині, де працює близько 20 000 співробітників. За даними другого за величиною приватного банку Німеччини, скорочення торкнуться головним чином головного офісу та інших офісів у Франкфурті. Банк зараз веде боротьбу з італійським банком UniCredit, який щойно отримав дозвіл від Європейського центрального банку на збільшення своєї частки в німецькому банку до 29,9%.

Очікується, що список продовжуватиме зростати, як випливає з дослідження німецького економічного інституту IW, яке показало, що чотири з десяти компаній хочуть скоротити свій персонал. На думку Майкла Грьомлінга, автора аналізу, для якого було опитано понад 2 000 компаній, перспективи зайнятості є найгіршими з часів світової фінансової кризи 2008 року.

Це також відображається в рівні безробіття, який у січні становив 2,993 мільйона безробітних, що є найвищим показником майже за десять років. Крім того, до них додаються майже 300 000 працівників, які отримують часткову допомогу з безробіття через програми скорочення робочого часу, до яких вдалися багато компаній, щоб впоратися з поточним ослабленням попиту.