Найближчими тижнями багато родин в Україні постануть перед важливим вибором навчального закладу для своїх дітей. Найменші вперше розпочнуть свій освітній шлях, тоді як старші переходитимуть до середньої чи старшої школи. Вибір школи — це рішення, що покладає на родини велику відповідальність, адже воно безпосередньо вплине на особистісний розвиток дитини та стане початком довгого академічного й соціального шляху.
Вагітність — це справжній струс для жіночого організму. Щоб сприяти росту плода, в тілі матері починаються фізіологічні зміни на серцево-судинному, дихальному, нирковому, шлунково-кишковому, кістковому, метаболічному, ендокринному та імунному рівнях.
— Як у тебе з Борхою? — Ну… Відповідь Ани Белен Лопес, 30-річної мешканки Валенсії з дев'ятимісячною дитиною, психологу Марії Рос у документальному серіалі «Новонароджені», є типовою, коли молоду маму запитують про її стосунки з партнером. «Однак це один із найбільш ретельно приховуваних секретів. Все більше говорять про різні аспекти материнства, пологи, післяпологовий період, виховання дітей… але не про пару та те, що з нею відбувається після народження дитини», — стверджує перинатальний психолог і сімейний терапевт Іліана Паріс.
Після робочого дня батьки часто стикаються з продовженням своїх обов'язків, коли діти приносять зі школи домашні завдання, і їм потрібно допомагати. У таких країнах, як Франція (з 1956 року) або Бельгія (з 2001 року), цього немає, оскільки їхня освітня система не передбачає домашніх завдань. Додаткові години навчання вдома можуть призвести до сімейних конфліктів, перевантаження та втрати мотивації до навчання у дітей.
«Крісло для роздумів» або так званий «куточок для роздумів» — це ресурс, який десятиліттями використовувався сім'ями та педагогами. Його використання значно скоротилося в останні роки, але в деяких середовищах він все ще використовується як виправний засіб, і це продовжує викликати дебати та суперечки у сфері виховання, освіти та супроводу дітей.
Не так давно, хоча для елітного спорту декілька років можуть здатися вічністю, тенісний світ захоплювався стрімким злетом Наомі Осаки. Японська тенісистка уособлювала собою майже досконалість, ставши наступною великою зіркою в історії жіночого тенісу. Вона мала все: харизму, молодість, привабливу безпосередність у спілкуванні і, перш за все, блискучий удар, який знезброював суперниць. Її називали гідною спадкоємицею. Експерти пророкували їй нескінченні перспективи.
Її останній роман, «Парад» («Les Hores»), уникає будь-якої структури, яка могла б ідентифікувати його як такий. Є оповідачка, яка переїжджає до європейського міста і розмірковує про твори мистецтва; є життя шести митців з іменем на літеру «G»; є випадковий напад на вулиці, самогубство в музеї, мати, яка помирає. На тлі цього пульсують типові для Каск теми, як-от напруга між покликанням і біологією або приховане насильство в шлюбах середнього віку.
Протягом століть вважалося, що лише тіло матері готується до виховання дітей. Проте наука доводить, що чоловічий мозок також має свій власний «режим тата», який чекає на активацію. Це вимагає більше часу та певних умов, але чоловіки також зазнають неврологічних змін, які допомагають їм покращити зв'язок зі своєю дитиною та родиною.