«Розчарування» – це слово обирає Мануела Кармена, аналізуючи ставлення тих, хто висунув її кандидаткою, а згодом, за допомогою виборців, зробив мером Мадрида. Розчарування – гарне слово, що виходить з ужитку, адже для наших часів характерне інше почуття (decepción), термін значно різкіший і жорстокіший, що перекладає провину на іншого. Натомість розчарування (desilusión) – особисте: втрачається щось своє, ілюзія. Через це перестаєш бути наївним.
Національний суд Іспанії фактично заморозив кримінальну справу, відкриту два з половиною роки тому суддею Мануелем Гарсією Кастельйоном (який вийшов на пенсію у 2024 році).
Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес наразі не може представити в Конгресі комплексний план безпеки та оборони, оскільки його просто не існує. Така ж ситуація спостерігається і в Європейському Союзі (ЄС) загалом. Дискусії щодо спільної оборонної стратегії активно тривають у столицях країн-членів, але до єдиної позиції, яку можна було б обговорити в Брюсселі, ще далеко.
Реформа суперечливого Закону про захист громадської безпеки, ухваленого Народною партією (PP) та відомого серед критиків як «закон-кляп», місяцями повільно просувається в Конгресі депутатів Іспанії. І це попри угоду, досягнуту в жовтні між Соціалістичною робітничою партією (PSOE) та блоком Sumar з баскською партією EH Bildu, до якої пізніше приєдналися ERC, PNV та BNG.
Тисячі людей стояли під палючим сонцем у липні 2022 року, очікуючи початку заходу на еспланаді культурного центру Matadero в Мадриді. Черги на вхід утворилися за кілька годин до початку, партійних прапорів майже не було видно, а Йоланду Діас зустрічали вигуками "президентка!". На тлі суспільного розчарування в політиці, постать міністра праці та прагнення до єдності знову мобілізували виборців, втомлених від чвар лівих після піднесення руху 15-M.
Дебати про війну, які напружують усі партії, є особливо гострими для платформи Sumar. Чому? Цифри показують, що її потенційний електорат найбільш розділений. Серед її власних прихильників поширюються позиції, які суперечать позиціям, прийнятим її основними лідерами. Виборці, які заявляють про свою близькість до Sumar, загалом мають менш чіткі уявлення про переозброєння, ніж прихильники Podemos, її суперника в альтернативному лівому просторі, з яким вона поділяє — з певними нюансами — відмову від збільшення військових витрат.
Нещодавно деякі відомі творці відмовилися від Національної премії, яку щорічно вручає Міністерство культури. Майже всі вони пояснили це незгодою з політикою уряду, який тоді представляла Народна партія. Однак, Національні премії присуджує не уряд, а держава, а журі складається з різноманітних і неконтрольованих осіб, призначених різними державними інституціями.
