У 2015 році на конференції в Аалені (Німеччина) директор Археологічного музею провінції Аліканте, Мануель Олсіна Доменеч, представив зображення «Тогатуса з Пампело» – бронзової скульптури, знайденої в Памплоні в 1895 році, слід якої загубився через одинадцять років.

І ось сталося диво. Серед публіки була американська дослідниця, яка впізнала цей експонат: він знаходився в руках приватного колекціонера з Нью-Йорка. Як він там опинився і які випробування пережив за понад сто років, залишається загадкою.

В одній із зал музею Гуггенхайма

Шлях серця веде до незвіданих місць

Коли пристрасть стукає у двері, можна лише все кинути та піти за нею, щоб створити новий світ, сповнений відкриттів. Мерседес Гарсія (Мадрид, 62 роки) вирішила змінити свій професійний курс, щоб пристати до берегів вирощування сукулентних рослин – видів, які накопичують воду та поживні речовини у своїх тканинах. Саме так вона вирішила присвятити себе цій пристрасті, поки не здобула ступінь інженера-агронома.

Хемніц: Від "саксонського Манчестера" до Європейської столиці культури 2025

Хемніц був важливим промисловим містом, настільки, що в XIX столітті його називали «саксонським Манчестером». Це були роки, коли 800 димоходів фабрик і заводів були відмінною рисою німецького міста, як це відобразив у своїх роботах експресіоніст Карл Шмідт-Ротлуф, уродженець Хемніца.

У божевіллі руйнування Європи вагому роль зіграла етнографічна розповідь кінця I століття, написана Корнелієм Тацитом і названа «Origine et situ Germanorum» (Про походження та розташування німців, відома як «Germania»). Вона починається так: «Германія в цілому відокремлена від галлів, ретів і паннонців річками Рейн і Дунай, від сарматів і даків взаємним страхом і горами: решту оточує Океан, охоплюючи великі півострови та неосяжні простори островів, нещодавно були відомі деякі народи та їхні королі, яких війна вивела на світло».

Спочатку місцеві жителі, а потім і постійні відвідувачі, почали прощатися з одним із культурних символів міста великою вечіркою до другої години ночі.

Новий поворот у справі картини Піссарро

Новий, несподіваний поворот у багаторічній історії з картиною «Вулиця Сен-Оноре. Ефект дощу» Каміля Піссарро, яка зараз знаходиться в колекції мадридського Музею Тіссена-Борнемісси. Спадкоємці Ліллі Кассірер, колишньої власниці, в якої нацисти конфіскували полотно на початку Другої світової війни, десятиліттями домагаються її повернення.

Відродження зерносховища як культурного простору