Ми знаємо, що Стрілець A* (Sgr A*) — чорна діра, яка знаходиться в центрі нашої галактики, Чумацького Шляху, — є надмасивною і швидко обертається, затягуючи за собою простір-час. І ця, здавалося б, незначна деталь — швидкість її обертання — приховує в собі ключі до розуміння процесу її формування.
Вивчення снів часто є неточною та непередбачуваною дисципліною. Те, що знаходиться у всесвіті сновидінь, є особистим і важко перевіряється науково. До цього додається те, що пам'ять про сни фрагментарна, неповна і зазвичай обумовлена емоціями, недавніми переживаннями, станом здоров'я і навіть рівнем стресу. Куди подорожує свідомість під час сну і що з нею відбувається, принаймні поки що, залишається загадкою. Проте, є дещо, що можна спостерігати під лупою наукового методу, а саме: чому деякі люди пам'ятають свої сни краще за інших.
Бонобо та шимпанзе – наші найближчі родичі, і тому в їхній поведінці часто шукають відголоски первісної людської природи. Обидва види дуже схожі, але, намагаючись розгледіти в них те, ким ми є, бонобо зазвичай приписують наші найдоброзичливіші та кооперативні нахили, а шимпанзе – найжорстокіші та конкурентні. Ніби вони, на відміну від нас, які можуть бути і джайністськими ченцями, і геноцидними вбивцями в промислових масштабах, є лише чимось одним.
Одноразова річна ін'єкція ленакапавіру може бути достатньою для запобігання ВІЛ. Про це свідчить дослідження, опубліковане в журналі The Lancet. Хоча це випробування фази 1, яке зосереджувалося на безпеці та на тому, як організм обробляє ліки (фармакокінетика), результати показали, що кількість ленакапавіру в крові була достатньо високою, щоб бути ефективною у запобіганні ВІЛ.
Пошкодження ДНК, порушення клітинної комунікації, ураження органів і тканин, а також виникнення різних захворювань – це лише деякі наслідки тривалого впливу мікро- та нанопластику (МНП), згідно з результатами проєкту PlasticHeal, який очолював Автономний університет Барселони (UAB) за участі 11 європейських наукових установ протягом чотирьох років досліджень.
Якось весняного дня 1915 року талановита німецька хімікиня Клара Іммервар вийшла у свій сад і вистрелила собі в груди. Вона померла на руках у сина через дві години. Іммервар була одружена з Фріцем Габером, одним із науковців, який найкраще втілював потенціал науки як для добра, так і для зла. Габер отримав Нобелівську премію з хімії в 1918 році за винахід синтезу аміаку з повітря завдяки системі високого тиску та каталізаторам. Мільярди людей у всьому світі були врятовані від голодної смерті завдяки сільськогосподарським добривам, отриманим з цього винаходу.