Перед тим, як відбувся марш на Рим, Муссоліні сказав одному фашистському соратнику: «Якби в Італії сьогодні був уряд, гідний цієї назви, він би негайно послав своїх агентів і карабінерів, щоб запечатати та зайняти наші штаби». Але цього не сталося, і ця приватна армія, яка була сформована та озброєна поза державою, змогла продовжити свої плани, поки не досягла своїх цілей.
Якось весняного дня 1915 року талановита німецька хімікиня Клара Іммервар вийшла у свій сад і вистрелила собі в груди. Вона померла на руках у сина через дві години. Іммервар була одружена з Фріцем Габером, одним із науковців, який найкраще втілював потенціал науки як для добра, так і для зла. Габер отримав Нобелівську премію з хімії в 1918 році за винахід синтезу аміаку з повітря завдяки системі високого тиску та каталізаторам. Мільярди людей у всьому світі були врятовані від голодної смерті завдяки сільськогосподарським добривам, отриманим з цього винаходу.
Новий, несподіваний поворот у багаторічній історії з картиною «Вулиця Сен-Оноре. Ефект дощу» Каміля Піссарро, яка зараз знаходиться в колекції мадридського Музею Тіссена-Борнемісси. Спадкоємці Ліллі Кассірер, колишньої власниці, в якої нацисти конфіскували полотно на початку Другої світової війни, десятиліттями домагаються її повернення.
Відкриття квантування енергії стало результатом дивовижної випадковості, яка освітила шлях, що до того був оповитий темрявою. Інструментом, що дозволив це зробити, стала фізична статистика, а людиною, яка досягла успіху, був німецький фізик Макс Планк (1858-1947), якого завдяки цьому відкриттю вважають батьком квантової фізики.
23 лютого 2025 року, напередодні третьої річниці російського вторгнення в Україну, Німеччина пішла на вибори. Дострокові вибори відбулися після гострого розриву «світлофорної» коаліції, якій не вдалося здійснити обіцяний «поворотний момент» (Zeitenwende) – трансформацію зовнішньої та економічної політики країни. Крім того, вони відбулися у вирішальний момент в історії країни, можливо, порівнянний з 1949 та 1989 роками. У ті два випадки німці (західні) могли розраховувати на Сполучені Штати. Сьогодні це вже не так.
Клаус-Міхаель Кюне, найбагатша людина Німеччини, готується отримати щонайменше 9,3 мільярди доларів (8,56 мільярдів євро за поточним курсом) у вигляді дивідендів після періоду високого зростання його транспортної імперії.
87-річний магнат контролює не лише 53% Kuehne + Nagel International, найбільшої у світі компанії з морських і повітряних перевезень, співзасновником якої був його дід, але й володіє 15% акцій Lufthansa та 30% Hapag-Lloyd, ще однієї вантажної компанії. Кюне збільшив кількість акцій в обох компаніях після 2020 року.
