10 березня о 13:00 у Барбате (Кадіс) завершився історичний для муніципалітету продаж: ресторан El Campero перейшов у власність Azotea Grupo. Цим підписом 68-річний Хосе Мелеро передав право власності на культовий ресторан, відомий як «храм червоного тунця», згаданій ресторанній компанії, заснованій у Мадриді економістом Хосе Мануелем Гарсією та журналісткою Крістіною Ласвіньєс.

До цього дня минуло трохи більше року, протягом якого покупці переконували продавця, що вони є найкращими кандидатами на придбання ресторану, який став місцем паломництва для поціновувачів цього скарбу Гібралтарської протоки. Будь-хто не підходив.

Мелеро хотів вийти на пенсію і вже півтора року шукав наступника. «Він працював 50 років, робив усе добре і присвятив себе створенню великого бренду», — стверджує Хуліо Васкес, шеф-кухар El Campero протягом 22 років, у розмові, в якій також бере участь Хосе Мануель Гарсія, новий власник. «Ми також маємо бізнес у Кадісі — El Cuartel del Mar (Чіклана), Valhalla (Вехер-де-ла-Фронтера) та Sal Verde (Сан-Роке), — окрім мадридських закладів — Club Financiero Génova, Picalagartos, Cornamusa Cibeles, Azotea Cibeles та інші. Ми завжди захоплювалися цим місцем. Коли нас познайомили з Пепе — так називають Мелеро, — ми побачили можливість придбати ресторан», — пояснює Гарсія.

Переговори тривали місяцями, зважувалися всі «за» і «проти». «Для нього було дуже важливо зберегти спадковість, щоб його спадщина не зникла, і ми це йому гарантували. Я переконав його, що ми — хороша сім’я. Мені довелося його завоювати», — додає власник Azotea, переконаний, що El Campero додасть цінності групі, яка активно розширюється. «Цей заклад — храм тунця, і ми не збираємося його трансформувати чи змінювати. Єдине, що ми зробимо, — це покращимо деякі аспекти, як ми робимо з усіма нашими проєктами. Крім того, будучи еталоном, він відкриває нам, хто має іншу бізнес-модель, двері до вищої гастрономії».

Угода охоплює ресторан El Campero та Taberna de El Campero в Заара-де-лос-Атунес (Кадіс), заклад, що закрився у 2023 році, а також El Susurro de los Atunes, де пропонують дегустаційні меню. «Ми зберегли бренд таверни і в середньостроковій перспективі плануємо його розширити та відкрити ще кілька таверн. А El Susurro може стати ще однією лінією бізнесу», — додає Гарсія. El Campero — неповторний. Півстоліття історії та 35 років на тому ж місці, у серці цього рибальського містечка.

Окрім економічної складової, яка була важливою, «і я волію, щоб вона залишалася конфіденційною, але це була вигідна угода для обох сторін, мав бути хороший контакт, але насамперед гарантія спадкоємності, що ми не спаплюжимо бренд». Ресторан не трансформуватимуть, наполягає власник. Зберігаються всі 85 робочих місць. «Усі вони гарантовані, хоча в високий сезон у нас така кількість персоналу, а в середньому за рік — близько 70. 90% працівників — з Барбате. Чудові професіонали, тому вони є еталоном завдяки своїм знанням». Керувати залом продовжить Франсіско Андрес Рівера, а кухнею — Хуліо Васкес. «Ми надамо команду Azotea в розпорядження El Campero для будь-яких потреб. Ми тут, щоб допомагати, бо було б надто самовпевнено з нашого боку казати, що ми прийшли покращувати те, що цього не потребує».

Бізнес їм підходив, «він прибутковий, з перспективами, нам не потрібно, щоб він зростав, хоча дещо можна зробити». І він звертається до всіх постійних відвідувачів El Campero: залишаться ті ж серветки, ті ж виделки, та ж машина для льоду і той самий дикий червоний тунець з альмадраби від постійного постачальника Gadira. «Ми продовжимо готувати ту саму традиційну морську кухню за автентичними рецептами, поєднуючи її з більш авангардними. Ми продовжуємо працювати з тими ж постачальниками, і тунець залишиться тим самим, бо він надійний і найвищої якості», — стверджує шеф-кухар Хуліо Васкес, також намагаючись розвіяти можливі сумніви щодо зміни власника. «Ми розглядаємо цю зміну як можливість для вдосконалення, з упевненістю, яку дає нам знання своєї справи. Пепе прищепив усім нам філософію праці, і ми продовжимо робити те, що вміємо». Ціни, запевняє новий власник, залишаться незмінними, за винятком невеликих коригувань на окремі продукти, залежно від пропозиції, особливо на тунця. «Пепе досяг родинної атмосфери та близькості з усіма, і ми це збережемо», — наголошує Гарсія за кілька тижнів до початку високого сезону в Кадісі, що збігається зі Страсним тижнем. «І я буду там, хоча я не дуже люблю виходити до зали».

Кого вже немає в повсякденній роботі, так це Хосе Мелеро, Пепе, який продовжує жити в Барбате і має свій кабінет — він займається іншими справами — за 25 метрів від El Campero. «Він буде за нами наглядати і допомагати нам».