Як біологічний вік органів впливає на загальне здоров'я

Дата народження визначає наш вік. Людина, народжена 12 січня 1950 року, сьогодні має 75 років. Це очевидно та незаперечно. Відомо, що вік є основним фактором ризику розвитку безлічі захворювань, пов'язаних зі старінням. Ризик захворіти у 75 років вищий, ніж у 35. Однак, біологічний вік нашого організму є тим показником, який прогнозує розвиток хвороб. Людина може мати 75 років, але мати чудову генетику та здоровий спосіб життя, тому її біологічний вік може бути на 10 років меншим. І навпаки, людина у 60 років через генетику та спосіб життя може мати біологічний вік 80 років, що збільшить ризик захворювань.

Нещодавнє дослідження, опубліковане в The Lancet Digital Health після 20 років спостережень за понад 6000 британськими дорослими, показало, що швидкий і простий аналіз крові може визначити, чи старіє один або кілька органів швидше, ніж очікувалося. Тобто, визначити, чи біологічний вік якогось з органів перевищує хронологічний, і таким чином прогнозувати ризик розвитку до 45 захворювань, пов'язаних з віком, серед яких серцево-судинні захворювання, рак або деменція.

«Це дослідження першим демонструє, що старіння органів, яке визначається за допомогою характерних ознак плазмових білків, пов'язане з ризиком вікових захворювань за десятиліття до їх появи. Крім того, специфічне старіння органів пов'язане з розвитком мультиморбідності», — пояснює Міка Ківімякі, професор факультету наук про мозок Університетського коледжу Лондона та головний автор дослідження.

Згідно з результатами дослідження, наприклад, серце, яке старіє швидше, ніж мало б за хронологічним віком, було значним предиктором підвищеного ризику серцево-судинних захворювань, тоді як люди з прискореним старінням легень мали більшу схильність до респіраторних інфекцій, хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) і раку легень. Однак, найважливішим у дослідженні є його здатність показувати взаємозв'язок між усіма органами, так що прискорене старіння кількох з них значно збільшує мультиморбідність; і старіння одного може впливати на інші та збільшувати ризик захворювань, пов'язаних з ними.

«Органи тіла людини функціонують як інтегрована система, де прискорене старіння одного органу часто впливає на інші», — стверджує Ківімякі. У цьому сенсі дивує випадок з нирками. За даними дослідження, старіння нирок було пов'язане з широким спектром захворювань, які вражали не тільки нирки, а й печінку, підшлункову залозу, легені або серцево-судинну систему. У зворотному сенсі, нирки продемонстрували високу чутливість до пошкоджень майже будь-якого основного органу, так що швидше старіння будь-якого органу збільшувало ризик захворювань нирок.

Згідно з дослідженням, найбільший вплив на інші органи має старіння імунної системи. Насправді, наприклад, найвищий ризик деменції в дослідженні був виявлений не в тих учасників, чия мозкова система старіла найшвидше, а в тих, у кого була більш ослаблена імунна система. Дослідження вже показали, що люди, більш схильні до серйозних інфекцій, також мають більший ризик деменції в подальшому житті. Для Консуело Боррас — професора фізіології та головного дослідника дослідницької групи зі здорового старіння валенсійського інституту досліджень здоров'я INCLIVA — інше пояснення полягає в тому, що старіння імунної системи пов'язане з хронічним запаленням, «ключовим фактором у розвитку нейродегенеративних захворювань».

Результати дослідження щодо впливу імунної системи на загальне старіння організму, за словами Мануеля Колладо — провідного дослідника групи клітинного старіння, раку та старіння Інституту дослідження здоров'я (IDIS) Сантьяго-де-Компостела — також підсилюють висновки, отримані іспанською вченою Марією Міттельбрунн, чиї дослідження показали, що старіння імунної системи призводить до системного старіння всього організму.

«Вплив старіння імунної системи на розвиток численних захворювань, пов'язаних з віком, здається, набирає все більшої сили. Зрештою, імунна система впливає на спостереження та правильне підтримання багатьох функцій органів і тканин», — стверджує Колладо, який вважає, що зв'язок також може бути зворотним. Тобто, омолоджена імунна система може мати позитивний вплив на інші органи та захищати їх від хвороб.

Зміна превентивної медицини

За словами Міки Ківімякі, в найближчі роки аналізи крові, подібні до тих, що використовуються в дослідженні, можуть відігравати «вирішальну роль» у запобіганні численним захворюванням і на шляху до більш персоналізованої медицини. «Можливо, в майбутньому охорони здоров'я профілактика вікових захворювань почнеться набагато раніше, надаючи пріоритет тим, хто отримає найбільшу користь, і адаптуючи втручання до індивідуальних профілів ризику», — запевняє автор дослідження.

Думку поділяє Мануель Колладо, який бачить узагальнення цих аналізів «цілком реалістичним і не дуже далеким». Для нього ці аналізи також можуть мати іншу користь для сфери досліджень, оскільки вони дозволять легко визначити, чи мають певні втручання терапевтичну користь для пацієнтів. «Я, наприклад, не можу розробити ефективне лікування проти нейронного старіння, якщо у мене немає неінвазивного (або мінімально інвазивного) методу, який дозволить мені побачити, чи є у пацієнтів, яких я піддаю цьому лікуванню, білкові маркери, пов'язані з нейронним старінням», — стверджує він.

Консуело Боррас більш стримана. Хоча вона визнає, що результати «багатообіцяючі» і що політика охорони здоров'я «може бути зосереджена на сприянні регулярним і персоналізованим обстеженням на основі цих аналізів для запобігання розвитку хронічних захворювань і поліпшення якості життя», вона вважає, що ціна цих тестів і передові технології, необхідні для вимірювання тисяч білків у плазмі, «можуть обмежити їх доступність і широке використання в клінічній практиці».