Одна з найзахопливіших особливостей життя тварин: після багатьох років у морі дорослі лососі повертаються в річку, де вони народилися, щоб спарюватися, відкладати ікру та вмирати. Але спочатку вони мусили зробити зворотний шлях, з річок до морів.
Пара галапагоських черепах із західної частини острова Санта-Крус, віком близько 100 років, вперше стали батьками у зоопарку Філадельфії, США. Особини, на ім'я Маммі та Абраццо, належать до виду, який бореться за виживання в дикій природі, тому вилуплення чотирьох яєць — усі самиці — є не лише знаковою подією у понад 150-річній історії закладу. Це також дає промінь надії на зусилля зі збереження видів, що перебувають під критичною загрозою зникнення.
Хоча шляхи еволюції бонобо та людей розійшлися мільйони років тому, вони поділяють 98,7% геному (так само, як і шимпанзе). Цим приматам, що перебувають під загрозою зникнення (залишилося не більше 20 000 особин у заповідних джунглях Демократичної Республіки Конго), притаманна висока комунікативна здатність, навіть з людьми.
Те, що середовище глибоко впливає на живих істот, не є новиною. Кожне створіння нерозривно пов'язане зі своїм оточенням, зазнаючи ледь помітних або кардинальних змін, що впливають на його поведінку, фізіологію та виживання. У цьому танці впливів соціальні види стикаються ще з одним фактором: їхнім соціальним статусом.
Деякі співочі птахи, воронові та папуги також видають звуки, за допомогою яких спілкуються. Але як вони це роблять і чи схожий цей процес на людський, залишалося загадкою.
Дослідження з хвилястими папугами, опубліковане в журналі «Nature», пролило світло на це питання: виявляється, у них є ряд нейронів, спеціально призначених для активації голосового органу. Деякі з них настільки специфічні, що відповідають за інтонування співу або видавання більш-менш високих звуків.
Бонобо та шимпанзе – наші найближчі родичі, і тому в їхній поведінці часто шукають відголоски первісної людської природи. Обидва види дуже схожі, але, намагаючись розгледіти в них те, ким ми є, бонобо зазвичай приписують наші найдоброзичливіші та кооперативні нахили, а шимпанзе – найжорстокіші та конкурентні. Ніби вони, на відміну від нас, які можуть бути і джайністськими ченцями, і геноцидними вбивцями в промислових масштабах, є лише чимось одним.
