Іспанія пережила цикл демонстрацій через житлову кризу влітку та восени минулого року. Протести, пов'язані також з негативним впливом туризму на ціни та доступність житла, зібрали десятки тисяч учасників на Канарських островах, Балеарських островах, у Мадриді, Барселоні, Малазі та Валенсії.
Спочатку били на сполох вчителі: вони попереджали про вплив житлової кризи на їхніх учнів, а отже, і на школи. Тепер до них приєднуються медичні працівники: лікарі, медсестри та навіть адміністративний персонал заявляють, що надзвичайна ситуація з житлом увійшла в амбулаторії, і розповідають про погіршення фізичного та психічного здоров'я тих, хто має проблеми з житлом. І це стосується не лише медичних центрів у найбільш вразливих районах, проблема поширюється, а їхні пацієнти витісняються у більш периферійні райони.
Епіцентр кризи – столиця Каталонії. Якщо подивитися на портали нерухомості, то в п'ятницю, зранку, з 20 найсвіжіших оголошень на Idealista, 12 були сезонною орендою, сім – звичайною (просили до 3500 євро на місяць) і одне було без фотографій, лише план. Того ж ранку на вулиці, у вітринах трьох агентств нерухомості в районі Гінардо, не було жодного оголошення про оренду.
Через місяць після набуття чинності указом, що встановлює штрафи для власників, які допускають порушення під час оренди, уряд Каталонії не отримав жодної скарги від орендарів. Штрафи, передбачені указом, який цього тижня був ратифікований у парламенті, були частиною умов угоди між партією «Comuns» та Сальвадором Ілья щодо його обрання президентом.