Флер Яґґі (Цюріх, 84 роки) стверджує, що не вона пише свої романи. І не вона пише оповідання. Це робить її друкарська машинка. «Я відчуваю її присутність. Вона могутня. Вона зі мною вже понад 50 років», – запевняє письменниця. Має ім’я чоловіче, як попереджає: Гермес. Як грецький бог. Яґґі повторює це без втоми в небагатьох інтерв’ю, які дає. Її відповіді відміряні словами та кришталево ухильні. Народилася у Швейцарії, але всі свої книги написала італійською: п’ять романів, п’єсу та дві збірки оповідань.

Фломастери пастельних відтінків, декоративні наліпки, скотч з оригінальними принтами та багато уяви. Ось що готує Люсія Монсон, щоб розпочати нову сторінку свого улюбленого «bullet journal». Вже третій рік поспіль ця 27-річна вчителька присвячує годину на день (яка може змінюватися залежно від того, що сталося за день, і чи є у неї достатньо часу), щоб організувати та відобразити у максимально креативний спосіб те, як вона почувається — більше, ніж те, що вона робить — у кожен момент.

Це сталося давно

Але деякі речі стають зрозумілими лише з часом. Я вийшла з дому зранку, щоб реабілітувати ногу — незначна проблема — і, повернувшись, знайшла повідомлення, яке спрацювало як розряд дефібрилятора.

Я одним ривком подолала темряву, в якій перебувала, і потрапила в зону сліпучого світла, випаленого блискавкою. До того моменту я навіть не усвідомлювала щільності тіні, що мене оточувала. Лише тоді, коли розверзлося небо, я з жахом оглянула попередні дні, важкі, як сумні звірі.

Того дня, коли відбувався перший акт життя Каве А Акбара...

Того дня, коли відбувався перший акт життя Каве А Акбара, поет і романіст ніс сумку, повну віскі та пива, в одній руці, а іншою п'яний керував своїм велосипедом. Йому не пощастило — на дорозі трапилася машина, він натиснув на переднє гальмо і впав на землю. Він не відразу це усвідомив, але розтрощив собі таз. Йому вдалося зателефонувати другові, який приїхав, щоб забрати його, і заніс його високе та худе тіло до квартири. Опинившись там, вони не зупинялися, поки не випили все спиртне.