Біженці

Хартум

Цього 15 квітня виповнюється два роки з початку конфлікту між Збройними силами та Силами швидкої підтримки та іншими парамілітарними угрупованнями в Судані, де зараз найгірша гуманітарна криза у світі.

Деякі цифри говорять самі за себе про цю війну: 30,4 мільйона людей потребують термінової гуманітарної допомоги, але не отримують її, половина населення країни не має достатньо їжі та води, і щонайменше півмільйона цивільних голодують, а 12 мільйонів людей були змушені покинути свої домівки.

31-річна афганка Хаміда Султані втекла з Афганістану до сусіднього Пакистану рік тому

Виконавчий переворот Ердогана запустив народний рух, який є не просто черговим протестом. Це тріщина в системі.

Кабул, 30 вересня 2022 року. У школі Фатіми Амірі проходив пробний іспит, аналог нашого ЗНО, коли вибух, спричинений атакою талібів, застав учнів зненацька. «Мені потрощило руки, щелепу, я втратила око, слух на одне вухо та десятки подруг», — згадує вона. З відкритими ранами та посеред нестерпного болю, через тиждень вона вперше піднялася з ліжка, щоб скласти справжній іспит.

Валід Мохаммед (25 років) був готовий ризикнути всім, щоб повернути свої роботи, що залишилися в старому будинку в самому серці Хартума, епіцентрі війни в Судані, яка розпочалася у квітні 2023 року. У своїй маленькій студії він залишив важливі документи, як—от паспорт, а також усі свої твори, результат багаторічної праці. Залишити їх, за словами Мохаммеда, було для нього не варіантом. Тому через рік після початку конфлікту він прийняв рішення, яке тепер називає «найдурнішим» у своєму житті.

Хоча бізнес переживає не найкращі часи, Socialty Coffee by Chirusa вже здобув розголос у кількох медіа. У публікаціях відзначають якість їхніх чурос з екологічного борошна, спешелті кави та авторського шоколаду, а також близькість до мадридського парку Ретіро.

Відвідування табору біженців вперше в житті — це те, що, безперечно, залишає слід назавжди. Якби мені довелося підсумувати своє враження двома-трьома словами, я б сказав щось банальне на кшталт: «це було не те, чого я очікував». На вулицях і в наметах Азраку, табору біженців у Йорданії, розрахованого на 40 000 осіб, є життя і нормальність, яка болить.

Коли Абдо Аль Алалі було дев'ять років, у Сирії вибухнула війна. Хлопчик, який жив в Ідлібі (за 60 кілометрів від Алеппо), отримав поранення в ногу, а його дядька вбили. Невдовзі родина Абдо емігрувала до Алжиру. У 2018 році, у 17-річному віці та все ще з неврегульованим статусом у цій країні, він сам вирушив на пошуки кращого майбутнього для всіх. Він перетнув кордон з Марокко, «пройшовши через гори», і зумів потрапити до Мелільї, сховавшись під вантажівкою.

Тіло 13-річного підлітка було знайдено в центрі Бадахоса

Тіло 13-річного підлітка було знайдено в центрі Бадахоса в понеділок ввечері, близько сьомої години, як підтвердила Національна поліція. Декілька його родичів повідомили про його зникнення цієї неділі в комісаріаті поліції столиці провінції Бадахос.

Тіло підлітка, який разом із сім'єю втік від російського вторгнення в Україну і відтоді проживав у Бадахосі, було знайдено в зеленій зоні. Востаннє його бачили живим у неділю о 17:30.