У часи абіссінців чи зараз – треба докладати зусиль до життя

У часи абіссінців чи зараз – треба докладати зусиль до життя. Необхідно приймати рішення щомиті, ніколи не знаємо, що станеться, і треба рухатися вперед до неминучого кінця. Ніхто не казав, що буде легко – іноді може бути жахливо – але бувають і розважальні моменти. Найбільше до цього опису підходить слово «пригода». Це випливає з читання «Корто Мальтезе», омріяного альтер его та персонажа, створеного Уго Праттом, надзвичайно талановитим художником, письменником, а також підлітком-солдатом з Муссоліні, перекладачем союзників в Італії під час Другої світової війни, дослідником індіанських воєн у Війні за незалежність Північної Америки, визнаним масоном, чутливим гітаристом і випадковим актором в аргентинських мильних операх і фільмах, таких як «Погана кров» Леоса Каракса.

Тут він, воскреслий без обману: Корто Мальтезе

Як і Пратт (Ріміні, 1927 – Лозанна, 1995), Мальтезе робить усе можливе, щоб формувати свою долю. Сам персонаж пояснив це в «Баладі солоного моря» – своїй першій історії, яка розгортається в останні місяці 1913 року на борту німецького підводного човна поблизу Меланезійських островів у Тихому океані: «Коли я був дитиною, я зрозумів, що мені не вистачає лінії долі на руці. Тоді я взяв бритву батька і – чирк! – зробив собі таку, як мені подобається».

Тепер, у «Лінії життя» (Norma, 2024), новому альбомі Мальтезе, підписаному іспанцями Хуаном Діасом Каналесом і Рубеном Пельєро, моряк з Ла-Валетти знову стикається з колючим питанням долі. Цього разу історія розгортається в Мексиці під час війни Крістерос, що відбулася між 1926 і 1929 роками, через десятиліття після революції Панчо Вільї та Еміліано Сапати, і яка зіткнула мексиканську армію з ополченнями католицьких повстанців, які виступали проти антиклерикального законодавства Конституції 1917 року.

У цих краях Корто знову зустрічається з чаклункою вуду Бока Дорада, яка, прочитавши його руку, попереджає, що лінія життя стає коротшою, на що моряк відповідає: «Я можу подовжити її бритвою. Це не вперше, коли я це роблю». Так починається його нова пригода, намагаючись виграти дні у смерті.

Цього разу Корто виглядає дещо дорослішим, більш усвідомлює біль від насильства і, водночас, можливо, трохи більш цинічним. Але він залишається тим самим. «Іноді він діє безкорисливо, а іноді індивідуалістично. Він живе в розпал конфлікту між соціальними революціями та капіталізмом, який тоді ще тільки зароджувався», – каже Діас.

Діас, автор відомого коміксу Blacksad, є сценаристом, відповідальним за вигадування нових пригод Мальтезе. Для цього він слідує слідами попередніх історій, підписаних Праттом, у пошуках прогалин у його вигаданій біографії, таких як ті бурхливі мексиканські роки наприкінці 20-х років.

«Мексика – це місце, де ви чудово уявляєте собі Корто Мальтезе», – пояснює Діас, серед іншого, тому що Латинська Америка була основоположною для Пратта у його становленні як особистості та оповідача. «Це був світ, зовсім інший від Європи, з якої він приїхав, повний можливостей, з багатьма речами, які потрібно знати та досліджувати», – попереджає Діас.

Світло і свобода

Як і в попередніх епізодах, у «Лінії життя» Корто також потерпає від течій історії, відображаючи залишки більш повсякденної внутрішньої історії, завжди в супроводі людей із власними іменами чи прізвиськами, але ніколи з аморфними натовпами. Цього разу Корто намагається отримати гроші, щоб відремонтувати свій вітрильник «La Niña de Gibraltar» – ім'я, під яким була відома його мати – продаючи шматки нефриту на Юкатані, але зрештою потрапляє в цей забутий громадянський конфлікт. У своїх пригодах він стикається з реальними людьми, такими як авіатор Чарльз Ліндберг, священик-партизан Хосе Рейес Вега або американський археолог Едвард Герберт Томпсон.

І, як і в попередніх розповідях, він також зустрічається з вигаданими персонажами, вже знайомими читачам. Це такі постаті, як Банші О'Дананн, ірландська революціонерка і колишня кохана Корто в «Кельтах», яка на малюнку Пратта, а також Пельєро має точні губи Жизели Дестер, подруги Пратта з Буенос-Айреса. Або такі фігури, як Распутін, убивця-шукач життя і друг-ворог Мальтезе, можливо, його найтемніше відображення, тут перетворений на падресіто Распу, католицького священика, який підтримує повстанців заради власної вигоди.

Як уже робив Пратт, у «Лінії життя» Діас і Пельєро віддають перевагу відкритим просторам і занурюють нас у море, пустелі та небо. Альбом передає майже сліпуче світло, всюдисущу сонячну присутність, яку шукають: «Так, це мій творчий фактор. Сценарій – це підказка про речі, які я намалюю. Відштовхуючись від цього, я намагаюся передати відчуття, атмосферу, яку я уявляю в цей момент і в цей конкретний час», – деталізує Пельєро.

Завдяки дослідженню, документації, сценарію, малюнку, кольору та композиції кожної сторінки, приділяючи велику увагу послідовному мистецтву віньєток, як це робив маестро Пратт, Діас і Пельєро переносять нас туди. І в цій обпалюючій атмосфері, як призма, пронизана сонячним променем, Корто висвітлює численні політичні, соціальні та моральні перспективи людей, з якими він перетинається на своєму шляху.

Саме з такою багатогранною фігурою, як Корто Мальтезе, Пратт винайшов комікс для дорослих. З ним комікс досяг нечуваного виміру, нового місця, де можна викликати атмосфери, бажання та думки, що виходять за рамки дитячих схем. Тому що протягом своїх послідовних пригод він здатний передавати такі ефемерні поняття, як етичні зобов'язання, які з'являються, а потім зникають, злети і падіння дружби, ціна свободи, тремтливе кохання, нескінченні дурниці війни, моральні сумніви та задоволення від зустрічі з іншими людьми в різних землях.

Від Аляски до війни в Іспанії

Через роки після смерті Пратта, Діас і Пельєро, автори коміксів з міжнародним ім'ям, були обрані Cong – компанією, яка управляє та просуває художню спадщину Пратта – для здійснення нових пригод Мальтезе та публікації їх по всьому світі. І вони зробили це в «Під сонцем опівночі» (2015), «Екваторії» (2017), «Дні Таровеан» (2019) та «Берлінському ноктюрні» (2022), опублікованих Norma Comics. Робота великої відповідальності, тому що Мальтезе – це культурна ікона.

«Так, це мрія, яка не є мрією, але є мрією», – посміхається Пельєро за кавою в барі в Бадалоні. Коли справа доходить до зустрічі з мальтійським моряком і його світом, «не потрібно надягати корсети, і потрібно дозволити відчуттю ризику літати», – каже каталонський художник, автор серії Dieter Lumpen. «Хуан і я поважаємо певні кодекси. Але, на щастя, з самого початку нам дали багато свободи, і було зрозуміло, що ми не повинні робити копію роботи Пратта, і що було цікаво показати і нашу власну індивідуальність», – деталізує він.

Від дослідження крижаних просторів Великої Півночі, Веймарської республіки та війни Крістерос минуло багато часу, але, як і з іншими персонажами всесвітнього масштабу, фігура Корто є сучасною. «Це персонаж, який привносить дуже сучасний погляд, тому він є класиком. У нього реалістичний, дуже не маніхейський погляд, і він переживає конфлікти столітньої давнини, але вони здаються нам дуже актуальними», – розмірковує Діас. Можливо, це тому, що він зберігає людську сутність, яка звертається і до нас зараз. «Він дуже емоційний, персонаж, який належить до моменту в історії, коли він був трохи поворотним, як і зараз», – каже мадридський карикатурист.

Корто живе в постійному пошуку моментів, відчуттів, скарбів і місць. Це хлопець, який залишається дуже вільним, апатридом, який багато знає, але не хоче відповідальності, і рухається вперед, тому що, як він сам каже, «залишатися в минулому – це те ж саме, що охороняти кладовище». Але Діас підкреслює одну деталь: роки минають, але у своїх пригодах Корто продовжує подорожувати на вітрильнику. «Це виглядає як певний опір індустріалізації світу, а також засобам масової інформації», – зазначає він.

Зараз, як і раніше, він залишається реалістичним антигероєм, який іноді каже «я не знаю» і визнає себе боягузом перед обставинами, які його перевершують. Це той, хто знає, що не може змінити світ, і кого хвилює лише його найближче оточення. «Хоча в глибині душі він відчуває велику емпатію до інших, і у нього також бувають ідеалістичні пориви», – зазначає Діас.

У «Лінії життя», закінчивши читати його руку, Бока Дорада каже йому, що смерть переслідує його і говорить іспанською, але ми ще не знаємо, чи відбуватимуться наступні історії Корто на іспанській землі. «Перші підказки, які залишив Пратт, полягають у тому, що Корто зник в іспанській громадянській війні, а не помер. Так що подивимося. У нас немає жодних заборон, і якщо ми хочемо пояснити присутність Корто в громадянській війні, ми можемо це зробити», – зазначає Діас. І продовжує: «Насправді, Корто на іспанській війні – це щось доречне. Два останні альбоми дотримуються певного хронологічного порядку. Ми не знаємо, чи буде це наступний номер, чи через два-три… Це можливо».

Попереду ще багато часу. Як попередив сам Пратт в інтерв'ю 1991 року цій же газеті, Корто Мальтезе божевільним помирає в 1967 році в Чилі. Тому до наступної історії секрет зберігається. У цьому проміжку часу ви можете прислухатися до персонажа Распутіна, який одного разу, коли товариш по нещастю запитав його, куди йти, відповів: «Куди ми йдемо? Ну… до життя! Ходімо, кретине!»