Медичні дослідження
Рікарте: село з найвищим рівнем синдрому ламкої X-хромосоми
Історія села Рікарте та синдрому ламкої X-хромосоми
Патрісія Трівіньо Родрігес, 53 роки, присвятила більшу частину свого життя догляду за хворими родичами із синдромом ламкої X-хромосоми. Двоє її синів, Гарольд і Гельмер; дві її сестри, Марія Джульєта і Розаура; і її племінник Рональд Габріель, страждають від цієї мутації, яка є найпоширенішою причиною спадкової інтелектуальної недостатності на планеті. Вони живуть разом у цементному будинку в Рікарте, Валле-дель-Каука, невеликому містечку на заході Колумбії, яке має найвищий рівень у світі цього захворювання.
«Біль людини на тарілці»: створено міні-систему нервової системи
Іспанець Сантьяго Рамон-і-Кахаль
У 1891 році Сантьяго Рамон-і-Кахаль здійснив революцію в науці, довівши, що мозок складається з окремих клітин – нейронів.
Міні-система нервової системи
Понад 130 років потому, команда лікаря Серджіу Паска створила в лабораторії міні-систему нервової системи, здатну виявляти больовий сигнал і передавати його. Це, буквально, «біль людини на тарілці».
Гормональні пелети: диво-терапія чи ризик?
Старіння – неприємний процес
Старіння – неприємний процес, але хворобою він не вважається. Тому існує великий ринок для тих, хто продає «ліки» від плину часу. Ці засоби пропонуються в «сірій зоні», де межують конвенційна медицина та знахарські еліксири, і вимоги до них не такі суворі, як до традиційних фармацевтичних препаратів.
Поліпігулка для всіх після 50: революція в профілактиці серцево-судинних захворювань чи спірне рішення?
Згідно з даними, значна частина смертей в Україні пов'язана із серцево-судинними захворюваннями.
Нещодавно в авторитетному медичному журналі з'явилася стаття, де пропонується розглянути можливість профілактичного прийому поліпігулки – комбінації ліків для зниження тиску та рівня холестерину – для всіх українців старше 50 років.
«Зони довголіття»: скільки правди в розмовах про так звані «блакитні зони»?
1904 року швейцарський вчений Анрі Піттьє вирушив на півострів Нікоя, що на північному заході Коста-Рики, для вивчення біорізноманіття регіону. Під час своїх досліджень природоохоронець помітив дещо особливе в місцевого населення і записав це в одному зі своїх есе: «Ніде більше [у світі] люди не були благословенні таким довгим життям». Для Луїса Росеро-Біксбі, демографа та почесного дослідника Університету Коста-Рики, це було «перше свідчення довголіття жителів Нікоя».