Науковці

Мадрид, липень 1936 року

Молодий Фаустіно Кордон, щойно прибувши до міста, відвідує одне з перших організаційних засідань П'ятого полку. Вітторіо Відалі, комуніст, відомий як командир Карлос, запитує

Щороку у світі від 81 000 до 138 000 людей помирають від ускладнень, спричинених отруєнням внаслідок укусів змій.

Це тихі смерті, часто далеко від лікарень, у сільських районах Америки, Азії та Африки. Найбільше тривожить те, що протиотрута, яка використовується сьогодні, не надто відрізняється від тієї, яку створив французький лікар Альбер Кальмет у 1895 році: сироватка, отримана від імунізованих тварин.

Участь Моніки Мусенеро у боротьбі з COVID-19

У 2020 році, коли Моніка Мусенеро (Бутебо, Уганда, 58 років) очолила боротьбу з COVID-19 у своїй країні, вона вже мала великий досвід у контролі епідемій. У 2014-2017 роках ця ветер

Майбутнє квантових технологій

У деяких навчальних закладах Валенсійської спільноти стіни перетворилися на великі полотна, що віддають шану жінкам-дослідницям.

І це не мистецтво заради мистецтва: це ціла стратегія для пробудження жіночих наукових покликань зі школи.

«Вбирайте все»

Маргарита дель Валь (Мадрид, 65 років) приймає місію, яку їй доручила донька під час першого візиту науковиці на африканський континент. З моменту приземлення в Абіджані, найбільшому місті Кот-д'Івуару, імунологиня, яка місяцями пояснювала іспанцям, що таке коронавірус і важливість вакцинації, старанно виконує доручення своєї сім'ї — каже, що завжди їх слухає, тому що саме вони, її чоловік і діти, повертають її на землю. «Я приїхала вчитися. У мене багато запитань».

Феномен телепатії

Навколо пам'яті існує багато непорозумінь. Дивно, що такий важливий для нашого життя нейрокогнітивний процес часто недооцінюють і дискредитують. Ми чуємо фрази на кшталт: «пам'ять нас обманює», «спотворює реальність», «спогади — це вигадки», пам'ять «хаотична», «невпорядкована», «примхлива». Наша сміливість критикувати те, що є невід'ємною частиною нас, вражає. Лише незнанням можна пояснити таке хибне ставлення до здатності зберігати пережите і усвідомлювати це як частину себе.

З усіх відтворень міфу про короля Артура, найцікавішим, безсумнівно, є те, що написав Теренс Генбері Вайт (1906–1964). У ньому він поєднує різні історичні епохи, проєктуючи їх із середньовіччя в майбутнє за допомогою фігури чарівника Мерліна, перетворюючи таким чином «Le morte d’Arthur», легендарний твір сера Томаса Мелорі, на одну з найкращих саг у жанрі фентезі, які коли-небудь були написані.

«Обраний народ». «Велична доля нації». «Найбільша імперія в історії». «Центр творіння». «Вершина еволюції». Ці фрази, знайомі нам з різних контекстів – політичних, релігійних, навіть наукових, – по суті, оголюють глибинний егоцентризм людства. Саме в цьому ключі, розглядаючи гордовиті уявлення про наш світ і нашу роль у ньому, я хочу сьогодні поговорити про те, що назвав би парадигмою життя у Всесвіті.