Шкварки з сальмонелою. Гамбургери з кишковою паличкою E. coli. Ковбасні вироби з лістерією. Хоча європейська система безпеки харчових продуктів вважається найнадійнішою у світі, іноді деякі продукти забруднюються та потрапляють до споживачів. Іспанська агенція з безпеки харчових продуктів (Aesan) відповідає за оцінку випадків та надсилання попереджень громадянам для запобігання харчовим отруєнням. З жовтня минулого року Ана Лопес–Сантакрус (Мадрид, 45 років), яка чотири роки очолювала Національний центр харчування, є виконавчим директором Aesan. «Ми надаємо суспільству достовірну інформацію, щоб захистити їх від ризиків, пов'язаних з їжею», — резюмує вона.

Запитання: Що має статися, щоб споживачі отримали харчове сповіщення?

Відповідь: По-перше, ми повинні мати інформацію або ознаки того, що продукт може бути небезпечним для населення, на основі результатів контролю компетентного органу, самоконтролю компанії, державного органу, скарги приватної особи або зв’язку продукту з харчовим спалахом.

З.: Чи всі харчові сповіщення, які ми бачимо у ЗМІ, є такими насправді?

В.: Іноді як сповіщення публікують те, що ними не є, наприклад, рекомендації щодо споживання для певних груп населення або науковий висновок Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (Efsa), який є науковим документом, що матиме наслідки та використовуватиметься для законодавства, але не є сповіщенням. Іноді використовуються дані Системи швидкого оповіщення про харчові продукти та корми (Rasff), яка є системою швидкого обміну інформацією між державами-членами, призначеною для передачі інформації між державами, а не для попередження населення. Відмова на кордоні означає, що ці продукти не потрапили на внутрішній ринок.

З.: Чому стільки тривоги навколо їжі?

В.: Останнє дослідження Євробарометра з безпеки харчових продуктів, опубліковане Європейським Союзом у 2022 році, показує, що понад 80% населення Іспанії турбується про безпеку харчових продуктів. Крім того, з’являються інфлюенсери з безпеки харчових продуктів, але вони не завжди добре поінформовані. Важливо не створювати шуму, щоб коли справді буде сповіщення, люди його розрізняли.

З.: Чи правильно інформують про безпеку харчових продуктів в Іспанії?

В.: Не завжди. У випадку сповіщень все ще багато дезінформації. Ми проводимо зустрічі з пресою та популяризаторами, щоб правильно інформувати з технічної точки зору. Преса значно покращила роботу, але ще є куди рости.

З.: Останніми днями ми бачили сповіщення про сальмонелу у восьми марках шкварок. Чому так багато?

В.: Компанія-дистриб’ютор виявила це під час самоконтролю. Продукти контролюються, і коли виявляється будь-яка ознака невідповідності, вживаються заходи: зупиняється або блокується виробництво, продукт вилучається з ринку, і якщо він потрапив до населення, про це повідомляється. Під час цього самоконтролю була виявлена сальмонела, що є біологічним ризиком, і розслідування продовжилося. Перше, що було зроблено, – це повідомлення органів влади автономної спільноти, а також компаній. Було прийнято рішення поінформувати населення, щоб вони не споживали ці продукти.

З.: Скільки сповіщень ви зазвичай надсилаєте?

В.: У січні та лютому 2025 року ми обробили всю цю інформацію з різних джерел у 143 повідомленнях, з яких ми класифікували 67 як сповіщення, але лише 10 (близько 15%) було повідомлено споживачам, оскільки саме ці продукти були розповсюджені. У 2024 році було 856 повідомлень, з яких ми вважали 397 сповіщеннями, але лише 99 сповіщень було опубліковано для споживачів.

З.: Чи повідомляють компанії, коли знаходять бактерії у своїх продуктах?

В.: Зазвичай так, особливо останніми роками, оскільки вони зрозуміли важливість не лише дотримання закону (який вимагає контролювати всі продукти, що вони виводять на ринок), але й повідомлення про ці збої. Вони проводять оцінку і, якщо виявляють інцидент, зупиняють виробництво. Тоді їм нічого повідомляти не потрібно. Але аналізи не є миттєвими, тому, коли вони бачать, що продукт забруднений і вже розповсюджений, вони все частіше щиро повідомляють нас, щоб захистити споживачів. Якщо хтось цього не робить, Закон про безпеку харчових продуктів передбачає санкції.

З.: Як ми можемо уникнути майбутніх спалахів сальмонели чи лістерії?

В.: Завдяки ретельному навчанню. Компанії все більше усвідомлюють важливість навчання своїх співробітників, від харчового підприємства до ресторану, щоб вони розуміли важливість чистоти. Переважну більшість біологічних ризиків можна уникнути за допомогою гігієни. Населення може бути спокійним і не турбуватися про їжу, яку споживає.

З.: Чи є рекомендації для споживачів?

В.: На нашому веб-сайті ми надаємо багато рекомендацій. Щоб запобігти анізакідозу в рибі, її потрібно заморожувати при -20°C щонайменше п’ять днів. Щодо немовлят, слід уникати додавання мангольду (листового буряка) до домашніх пюре до шести місяців, оскільки він може містити високий рівень нітратів, що небезпечно. Вагітним жінкам та дітям до 12 років слід уникати споживання риби з високим вмістом ртуті [риба-меч, синій тунець, акула та щука], оскільки це впливає на неврологічний розвиток. Консервований тунець не входить до цих чотирьох видів, оскільки використовується менша риба. М'ясний фарш для гамбургерів потрібно добре просмажувати, щоб він не був із кров’ю, для уникнення зараження E. coli, як це нещодавно сталося на кількох фестивалях гамбургерів.

З.: Чому звіти EFSA так довго перетворюються на законодавство?

В.: Коли EFSA публікує науковий звіт, починається процес обговорення, який враховує економічні, соціальні, культурні фактори. Наприклад, EFSA повідомила нам, що потрібно захищати населення від ртуті в їжі, основним джерелом якої є риба. Європейська комісія аналізує, яким має бути безпечний для споживача ліміт, але не настільки низький, щоб зруйнувати цілий сектор. З усім цим потрібно досягти згоди та ухвалити закон. Коли ліміт встановлено, продукт контролюється, і будь-який продукт, що його перевищує, вилучається. Від моменту виходу звіту EFSA до появи регламенту з встановленим максимальним лімітом може пройти від двох до п'яти років.

З.: Чи відповідає їжа, що надходить з третіх країн, не європейських, тим самим вимогам, що й їжа, вироблена в Європі?

В.: Так. В Європейському Союзі ми маємо дуже суворе законодавство, як для продукції, виробленої всередині ЄС, так і для тієї, що надходить з третіх країн. Її контроль залежить від Міністерства сільського господарства (в Іспанії). Але європейське законодавство однаково захищає всі харчові продукти.

З.: Деякі споживачі кажуть, що рекомендації змінюються, і незрозуміло, що їсти, а що ні.

В.: Агенція має два напрямки: безпека харчових продуктів (уникнення захворювань через харчові небезпеки) та рекомендації щодо безпечних, здорових та екологічно стійких дієт. Справа в тому, що наука розвивається. Коли ми публікуємо наші рекомендації, ми спираємося на останні наукові дані, і оскільки вони з часом змінюються, є нюанси, які ми маємо змінювати в наших рекомендаціях.