Зі смертю Варгаса Льоси закривається цілий світ. І це не лише світ його визначних творів, адже цей фінал настав для нас вже півтора роки тому: коли Варгас Льоса на останній вражаючій сторінці «Присвячую мовчання» оголосив, що більше не писатиме художньої літератури.
У своїй промові кілька років тому в Casa de América в Мадриді, Маріо Варгас Льоса, згадуючи про часи літературного буму та письменників, які разом з ним його створили, після моменту мовчазної рефлексії додав: «Здається, мені доведеться вимкнути світло та зачинити двері». Він був наймолодшим за віком із покоління, яке ознаменувало та трансформувало літературу ХХ століття в Латинській Америці. Якщо ми взагалі повинні називати це поколінням.
«Варгас Льоса сказав «ОК». І нам варто зробити це якомога швидше. Щоб встигнути до номера від 5 лютого, до його виступу у Французькій академії», — написала мені Белінда Сайле, головний редактор EPS, 12 січня 2023 року. Я кілька днів обмінювався повідомленнями з нею та Борхою Ечеваррією, заступником директора видання. Я пішов до свого кабінету, де, як пам’ятав, у мене була «Риба у воді», хроніки Варгаса Льоси про його життя, і прочитав її перед зустріччю з ним.
Я зрозуміла, що Маріо відходить від нас одного вечора в Королівській іспанській академії, тому що почула, як він, плутаючи дві непов’язані реальності, розмовляв з нами дорогою до зали пленарних засідань. Я вважала за краще думати, що плутаюся я, але не могла перестати боятися за нього. Часто, читаючи Вірджінію Вулф, її романи та її щоденники, особливо, я уявляла, як це було б для неї – відчувати слизькі ділянки в узгодженості свого мислення.
Мабуть, це було десь у 1979 році, коли мені було чотирнадцять, коли я прочитав першу книгу Варгаса Льйоси. Мої батьки були професорами мистецтва та антропології в Національному університеті Боготи, і, звичайно, великими читачами, і перед кожною відпусткою вони мали звичай заходити до книжкових магазинів і купувати гарний запас новинок.
Помер Маріо Варгас Льйоса, гігант світової літератури
