Тереза Сапей про свої гастрономічні уподобання

Тереза Сапей, відома італійська архітекторка, дизайнерка та інтер'єристка, зізнається, що її мати Марія Романа – чудова кулінарка. Вдома, в Турині, вона готує власну пасту, і Тереза мріє навчитися робити такі ж смачні апельсинові джеми, пироги та печиво, як її мама. Вона каже, що успадкувала любов до гарної їжі, але не вміння готувати, хоча й робить чудове морозиво з фундука, фісташок, вершків і шоколаду.

Попри численні подорожі світом, Тереза все більше любить їсти вдома. Її графік вимагає відвідування різноманітних ресторанів, адже вона працює над проєктами готелів у Парижі, Цюриху та Римі, займається дизайном офісів Sotheby’s в Іспанії та готує «дуже цікавий» проєкт у Венеції. Тереза бачить багато спільного між гастрономією та архітектурою: «Ви використовуєте інгредієнти, а секрет полягає в тому, як їх поєднати, щоб отримати чудовий результат. Зміна пропорцій змінює смак, так само і в архітектурі. Обидві сфери дуже креативні».

Де поснідати:

Тереза зізнається, що дуже вибаглива до першого прийому їжі. Вона обожнює снідати яєчнею-болтуньєю з авокадо і для цього обирає два готелі: Mandarin Oriental Ritz та Wellington. Як справжня італійка, вона любить гарну каву, випиває дві-три чашки на день і не уявляє сніданку без капучино з великою кількістю молочної піни. Вона зауважує, що «кава в Мадриді – це трагедія» і їй хотілося б зрозуміти, «чому її так пересмажують і розбавляють».

Місця для аперитиву:

Тереза обирає два місця поблизу Пуерта-де-Алькала. По-перше, The Library – нове місце зустрічі любителів вина у столиці, відкрите групою El Paraguas. А також більш інтимний і затишний Vinology, з вибором 500 вин у пляшках і 50 вин по келихах, яким керує аргентинська експертка з вин Пілар Олтра.

Де пообідати:

Тереза часто відвідує Alabaster, де їй подобається «вишуканість, з якою вони працюють з рибою», а також винна карта. У цьому закладі, яким керує Оскар Маркос, окрім обідньої зали є бар для тапас. Серед їхніх страв – хек з лимонним пилпілом і шпинатом або смажена султанка, крем з цвітної капусти та кускус з брокколі.

Тереза також відзначає новий ресторан грузинської кухні Nunuka. «Я нещодавно спробувала його і була в захваті. Він чудовий, і смаки дуже відрізняються», – пояснює Сапей. У меню цього бістро, де власниця прагне передати смаки свого дитинства в Грузії, є такі страви, як традиційні хінкалі з м'ясом і бульйоном, грибами і травами або сиром рікота; тушковані яловичі щічки з соусом з горіхів і грузинських спецій; або фрикадельки з копченого порею на грилі, приправлені цитрусовими, кефіром і горіховим соусом.

Улюбленим рестораном італійської кухні Тереза вважає Don Giovanni. «Мені подобається все, що робить Андреа Тумбарелло. Крім того, він чудовий». Там можна замовити все: від спагеті карбонара або з генуезьким песто до тальятеле або піци з чорними трюфелями.

Полуденок:

Тереза пропонує скуштувати шматочок пирога в Motteau, відомій французькій кондитерській у мадридському районі Лас-Летрас.

Де повечеряти:

Тереза обирає Vinoteca García de la Navarra, якою старанно керують брати Луїс і Педро Гарсія де ла Наварра. Вона цінує вибір вин, «а також сировину всіх їхніх продуктів», роблячи особливий акцент на обробці овочів, риби чи м'яса. «Вони не надто змінюють їх. Все зберігає свій смак. Риба має смак риби, а влітку помідори з городу просто виняткові», – пояснює Сапей.

Ще одне місце, яке вона рекомендує, – Brach, розташований в однойменному готелі на Гран-Віа, спроектованому Філіпом Старком. Одне з останніх відкриттів у місті, з гастрономічною пропозицією від шеф-кухаря Адама Бенталхи, з середземноморськими та східними нотками. «Мені подобається ходити туди на вечерю. Це дуже мило, з гарною атмосферою». Вона також радить випити там чаю з тортом вдень.

Де випити келих вина:

Тереза любить тераси та людні місця. Вона не любить пити наодинці. Навпаки. «Там має бути жвава атмосфера». І вона знаходить це в Ultramarinos Quintín, популярному місці, що належить Grupo Paraguas.

У другій половині дня вона також любить випити келих вина на терасі Café Murillo, який існує з 1927 року, поруч з музеєм Прадо та ботанічним садом.

Магазин або ринковий кіоск:

Тереза хвалить магазин Accademia del Gusto, що належить італійці Ніколетті Негріні, де можна придбати м’ясні делікатеси та ковбаси, такі як болонська мортаделла, брезаола, прошуто котто, сири, фокаччі, соуси, пасти та італійські солодощі.

Гастрономічний сувенір:

«Я завжди дарую цукерки La Violeta. Я відвожу їх своїй мамі в Італію, бо вона їх любить». А ще їй подобається пригощати когось конвертом іберійської шинки. «Велика іспанська перлина».