Акції US Steel різко зросли

В понеділок акції компанії US Steel різко зросли після того, як президент Сполучених Штатів Дональд Трамп наказав переглянути пропозицію про покупку, зроблену японською Nippon Steel. Цю пропозицію заблокував його попередник Джо Байден з міркувань «національної безпеки». Трамп наполегливо заявляв, що також виступає проти цієї угоди, але після обрання президентом висловив готовність до того, щоб японська група отримала принаймні частку в іконі американської сталеливарної промисловості.

Підґрунтям необачної торговельної війни, розв'язаної Трампом, є неспроможність Сполучених Штатів протистояти нестримному технологічному розвитку Китаю. В ЄС криза мит виявила відставання європейської промисловості від надзвичайних досягнень китайських компаній. Це відставання вже було висвітлено у звітах Драгі та Летти минулого року.

Коли наприкінці п'ятдесятих років батько Хосе Мігеля Ревільї приїхав до Штутгарта і заощадив трохи грошей, він купив не Mercedes, хоча саме на це підприємство він приїхав працювати з автаркічної Іспанії Франко, а Opel. «На Mercedes грошей не вистачало», — пояснює син, прогулюючись між цехами фабричного комплексу, що розкинувся на десяток кілометрів у долині річки Неккар, звідки автомобілі роз'їжджаються по всьому світу.

З самого початку передвиборчої кампанії Дональд Трамп дав зрозуміти, що одним із його улюблених слів є «мита». Тому 2 квітня стало для президента США знаковим днем у цьому контексті.

Запровадження мит на імпорт може розпочати торговельну війну, яка вплине на світову економіку. Хто ж насправді платить ці мита? Як вони впливають на економіку? Чому їх запроваджують?

Коли минулої середи того робітника автомобільної галузі запросив на трибуну президент Дональд Трамп, встановлену для цієї історичної події в Трояндовому саду Білого дому, я, звісно, не знала, хто такий Браян Паннебекер.

Автомобільна промисловість протягом останніх п'яти років стикається з одним викликом за іншим. До вже минулих проблем дефіциту мікрочипів та компонентів після Covid-19, конкуренції з Китаєм, переходу на електромобілі та вимог щодо скорочення викидів тепер додається стягнення 25% мита на всі транспортні засоби, що імпортуються до Сполучених Штатів, через торговельну війну Дональда Трампа проти світу.

Протекціоністський наступ, розпочатий Дональдом Трампом цієї середи, перевершив майже всі очікування. Президент Сполучених Штатів звів безпрецедентний за майже століття тарифний мур. Торговельна війна, оголошена республіканцем проти всього світу, означає підвищення середніх мит на імпорт для першої економіки світу до рівня понад 20%, що є максимумом з часів Великої депресії.

З моменту приходу до влади у 2018 році, правління Педро Санчеса рясніє кризами та несподіванками. Пандемія, війни, нестримна інфляція, виверження вулканів, руйнівні шторми. У кожній з цих ситуацій відповідь коаліційного уряду на ці виклики мала одну константу, що відповідає його прогресивній ідеології: максимально використовувати міць держави, державного втручання, щоб мінімізувати вплив криз на громадян, працівників та бізнес.

Європа не зможе розірвати оборонну залежність від Сполучених Штатів у короткостроковій та середньостроковій перспективі, як би цього не хотіла. «У найкращому випадку це займе п’ять-шість років», — зазначає Ніколас Паскуаль де ла Парте, іспанський євродепутат від групи народників, який відповідав за підготовку річного звіту за 2024 рік про реалізацію спільної політики безпеки та оборони, за який Європейський парламент проголосував цієї середи у Страсбурзі.

Заради національної безпеки та фермерів Канзасу. Решта світу — хай платить. Буквально, мінімум 10% на все, що продається до Сполучених Штатів; і, країна за країною, пропорційно до того, що, на думку Білого дому, застосовується до них. Для Європейського Союзу це сягне 20%, а для Китаю — 34%.