Психічне здоров'я

Складніші класи та перевантажені вчителі: дослідження виявляє «тривожне» погіршення емоційного стану в школах

«Якби мені запропонували сто тисяч робіт, я б знову стала вчителькою, але на нас лежить дуже велике навантаження і безліч викликів», — розповідає Мануела Перес Маседо (Мадрид, 54 роки) з офісу школи Санта-Сусана в Мадриді. Вона працює викладачем історії та географії з 21 року, але стверджує, що ніколи не стикалася з такою кількістю проблем: велика кількість учнів у класі, складність учнів та бюрократія. Наслідки різні, але їх можна звести до перевантаження та тривожності у педагогічного колективу.

Read in other languages

Ваше ментальне здоров'я – це більше, ніж вірусний ярлик

Володіти великою кількістю інформації – це не те саме, що мати глибокі знання та навички для оперування цими знаннями. Останніми роками зростання проблем з ментальним здоров'ям і підвищений інтерес до психологічних питань спричинили численні наслідки. Безсумнівно, західне суспільство стало більш чутливим до проблем психічного здоров'я, але чи краще воно поінформоване, ніж кілька років тому? Чи має воно більше знань? Як воно використовує цю інформацію?

Read in other languages

Надмірна вага та стигма: як суспільство судить людей з ожирінням

Нікому б і на думку не спало критикувати телевізійного персонажа з облисінням через рак. Проте, існує осуд людей, які страждають на ожиріння, порівнює Сантос Солано, доктор клінічної психології та психології здоров'я. Ця стигма посилюється, коли мова йде про жінок, стверджує він. Вони несуть більше страждань. «Ожиріння — це не просто бути товстим», — заявляє також директор денного стаціонару Дослідницького та лікувального центру психічних захворювань (ITEM). «Ожиріння — це хронічне та складне захворювання, яке спричиняє порушення функціонування ураженої тканини.

Read in other languages

Як почуваються психотерапевти: погляд зсередини на професію турботи про ментальне здоров'я

Чи є щось спільне між усіма психотерапевтами?

Пілар Ревуельта Бланко, клінічний психолог і психоаналітик, розмірковує над цим питанням: «Хто формує це плем’я…». Вона ділиться цікавим випадком. Багато років тому, на вечері з колегами, один з них запитав, скільки серед присутніх старших дітей у сім'ї. «Звісно, це не науково, але семеро з восьми підняли руки», — каже 62-річна фахівчиня, яка з того часу багато разів помічала цю закономірність. «Більшість із нас з дитинства були опікунами».

Read in other languages

«Bullet journal»: поєднання креативності та рефлексії для боротьби з хаосом і зв'язку з собою

Фломастери пастельних відтінків, декоративні наліпки, скотч з оригінальними принтами та багато уяви. Ось що готує Люсія Монсон, щоб розпочати нову сторінку свого улюбленого «bullet journal». Вже третій рік поспіль ця 27-річна вчителька присвячує годину на день (яка може змінюватися залежно від того, що сталося за день, і чи є у неї достатньо часу), щоб організувати та відобразити у максимально креативний спосіб те, як вона почувається — більше, ніж те, що вона робить — у кожен момент.

Read in other languages

Прихований алкоголізм в Україні: небезпечна реальність, яку не хочуть помічати

Алкоголь в Україні: проблема ігнорування

Не відкрию Америки, якщо скажу, що алкоголь в Україні всюди. На сімейних святкуваннях, корпоративах, на весіллях та похоронах. Він – соціальний клей суспільства, яке, як не парадоксально, відмовляється визнавати власні надмірності у споживанні. Але є питання, яке мене турбує ще більше: тисячі людей із розладом, пов'язаним із вживанням алкоголю, звертаються до лікарів, але їхню проблему не виявляють. Не тому, що симптомів немає, а тому, що система, здається, не готова їх ідентифікувати.

Read in other languages

Lizzo розповідає про свою «глибоку депресію» після звинувачень у домаганнях: «Я більше не хотіла жити»

Lizzo (Мічиган, 36 років) дала свій перший концерт за півтора року. Це сталося в середу, 12 березня, в Лос-Анджелесі, і вона скористалася нагодою, щоб пояснити свою раптову та тривалу відсутність. «Я назвала свій новий альбом "Love in Real Life" («Кохання в реальному житті»), тому що приблизно півтора року тому, і мені дуже важко про це говорити, я була в дуже глибокій і темній депресії», — пояснила вона натовпу в театрі Wiltern, як підтверджує відео, опубліковане одним з відвідувачів концерту в X.

Read in other languages

Складний шлях агорафобії: «Після життя, обмеженого страхом, можна навчитися забувати про нього»

Агеда Гонсалес пережила перший панічний напад у 18 років. Відтоді до повного закриття вдома був лише один крок. «Я почала відмовлятися від багатьох речей через страх паніки, і чим більше звужувала коло, тим сильніше відчувала тривогу», — розповідає вона. Дійшло до того, що вона не виходила з дому без супроводу і навіть не могла залишатися вдома сама. Її єдиною турботою було уникнення тривоги та страху. «У дитинстві у мене вже були прояви агорафобії. Я ніколи не ходила до подруг гратися, не їздила на екскурсії, не могла довго перебувати далеко від матері», — згадує вона.

Read in other languages