Питання відправки європейських військ на українську землю після гіпотетичної мирної угоди стало ключовим для оновленої франко-британської осі. Президент Франції Еммануель Макрон та уряд Великої Британії підштовхують союзників до створення «коаліції охочих», яка б дозволила забезпечити мир в Україні шляхом розгортання близько 30 000 солдатів на землі, не виключаючи також морський та повітряний контингент.
В одному із записів щоденника Людвіга Вітгенштейна 1930 року читаємо: «Правда, треба вміти жити й на руїнах будинків, де звик жити. Але це важко. Людина звикла до тепла й комфорту кімнат, хоч і не усвідомлювала цього. Але тепер, блукаючи руїнами, вона це знає». Що мав на увазі автор «Логіко-філософського трактату» в той момент, що було в нього на думці?
Париж знову став епіцентром гарячих дебатів між лідерами 27 європейських країн та їхніми союзниками по НАТО щодо пошуку шляхів до мирної угоди у війні між Україною та Росією. На зустрічі, скликаній Еммануелем Макроном, чия рішучість зросла на тлі воєнних вітрів останніх тижнів, обговорювалася спільна стратегія допомоги Україні в короткостроковій перспективі та її захисту після гіпотетичного припинення вогню.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Парижа закликав членів Європейського Союзу не скасовувати санкції проти Росії, «доки вона не припинить війну». «Потрібно більше тиску та більше пакетів санкцій і оборонної допомоги для України», — наголосив глава держави.
Донецьк — сіре місто, що, здається, застрягло у пострадянській депресії дев'яностих; місце іржавих заводів та напівзруйнованих будинків, яке страждає від гострої нестачі проточної води. Проте життя поступово повертається до міста, яке Україна не контролює з 2014 року і яке Росія анексувала у 2022 році, ціною переміщення війни до інших міст регіону. На його вулицях видно більше дітей, ніж кілька місяців тому, а в історичному центрі з'явилися нові ресторани.
Припинення вогню, досягнуте у вівторок між Росією та Україною щодо їхньої енергетичної інфраструктури та Чорного моря, безперечно, є обнадійливою новиною на тлі війни, розв'язаної Москвою трохи більше трьох років тому. Ця війна вже призвела до невизначеної кількості загиблих — що обчислюються сотнями тисяч, — мільйонів переміщених осіб та мільярдних економічних збитків не лише на театрі воєнних дій, а й у всій Європі.
Коли єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович та впливовий голова кабінету президента Єврокомісії Бйорн Зайберт прибули до Вашингтона у понеділок, щоб спробувати запобігти торговельній війні зі США, їм довелося зіткнутися зі зневажливими коментарями щодо Європи, зробленими найближчим оточенням президента Дональда Трампа у приватному чаті, що просочився в мережу.
«Ненавиджу знову рятувати європейців», — написав у цьому каналі Signal віце-президент Джей Ді Венс. «Повністю поділяю відразу до європейських дармоїдів. Жалюгідно», — відповів йому міністр оборони Піт Хегсет.
Відповідь залежить від того, кого запитати. Згідно з двома узгодженими заявами, опублікованими США, Росія та Україна висловили готовність припинити атаки на енергетичну інфраструктуру та бойові дії в Чорному морі. Однак, ці документи, узгоджені окремо з Києвом і Москвою, різняться в деяких аспектах, що ставить під сумнів міцність угоди.
Політичні та особисті стосунки між прем'єр-міністром Іспанії та лідером ІСРП Педро Санчесом та лідером опозиції Альберто Нуньєсом Фейхоо (НП) настільки зіпсувалися, що на тлі складної міжнародної кризи біля кордонів Європи будь-яка угода між двома головними партіями країни видається неможливою. Це стосується і державного пакту щодо збільшення інвестицій в оборону та безпеку, питання, яке вже обговорюють усі європейські партнери.
І Європа має бути до неї готова якнайшвидше, бажано протягом наступних двох років. Саме цього прагне Європейська Комісія за допомогою своєї Стратегії готовності Союзу, представленої цієї середи.
для зміцнення та покращення європейської відповіді на всіх рівнях — від громадян до військових, урядів та європейських інституцій. Заходи планують впроваджувати вже зараз і до 2027 року.